Серед присутніх були головний ініціатор проведення заходу, голова Спілки туризму для людей з обмеженими можливостями «Відродження» Олександр Казьміров, заступник начальника управління праці та соціального захисту В'ячеслав Микулець, член виконкому Закарпатського обласного відділення НОК України Ярослав Свида, а також в. о. голови обласної адміністрації Іван Качур. Серед головних цілей заходу – популяризація та розвиток туризму, як ефективного способу оздоровлення людей з обмеженими можливостями, сприяння їхній інтеграції у суспільство, вироблення толерантного ставлення до всіх верств населення. Захід відбувся у рамках інтегрованого фізкультурно-мистецького фестивалю «Зірки досяжні». Уперше цей фестиваль відбувся на Закарпатті у 2010 році, - тоді на обласному рівні. Цьогоріч він отримав статус міжнародного. Адже до Закарпаття з’їхалися учасники не тільки з інших регіонів країни, а й волонтери та люди з обмеженими можливостями з Угорщини, Словаччини, Польщі. Загалом, близько 120 учасників. Іван Качур зазначив, що здавна на Закарпатті уживалися різні люди. В цьому аспекті визначну роль має відігравати обласна рада, котра координує діяльність інших органів та структур. Тим більше кількість людей з функціональними обмеженнями кожного року зростає. Особлива увага, за словами пана Качура повинна приділятися молоді та дітям, які повні енергії та сил і мають жити повним життям. Яскравим прикладом такої уваги є проведення фізкультурно-мистецького фестивалю «Зірки досяжні». Янка Бур’янова, генеральний консул Словаччини в Ужгороді передала учасникам круглого столу листа, в якому запросила відвідати м. Кошице та Татри, де відкрили вже восьмий туристичний маршрут для людей з особливими потребами.Казь міров Олександр, голова Спілки відродження виступив з доповіддю про сам фестиваль. «Слід залучати до проведення цього заходу нормальних здорових людей, а також владу. Велика роль у заході надається службі МНС. Також слід згадати про волонтерів, які свідомо надають допомогу людям з інвалідністю.?» - зазначив пан Казьміров. Він також додав, що після кожного фестивалю «Зірки досяжні» з’являється 1 готель або мотель, який може приймати людей з інвалідністю. Також більш-менш є необхідний транспорт. Тому, враховуючи, що Закарпаття є на кордоні, воно повинне далі по естафеті перебрати ініціативу від Європейського Союзу і вже наступного року зробити 1-2 маршрути, і щороку їх кількість має збільшуватися. Поділився закордонним досвідом Разус Петер з м. Пряшів (Словаччина). Він розповів про проект, фінансований міністерством культури Словаччини та Вишеградським фондом. Ціллю його було з’ясувати інформую про туризм для людей з обмеженими можливостями у прикордонних областях з Польщею. Проект націлений на 3 групи: соціальні працівники та волонтери, люди з обмеженими можливостями та бізнесмени в сфері туризму. В цілому ситуація з туризмом для інвалідів в Словаччині не є ідеальною, але все ж значно краща, ніж в нашій країні. Пан Петер навів цікавий приклад народного музею архітектури та побуту біля Старої Любовні. Там є таблички з написами мовою Брайля та навіть міні-макети будинків, щоб люди з вадами зору мали змогу «відчути», прощупати і уявити ці споруди. Розповів він також про гірську оглядову трасу біля річки Дунаєць, котра є доступною також і для людей на візках. Петер Разус також додав, що в Словаччині в інфраструктурі для інвалідів більше зацікавлені самі ж люди з обмеженими можливостями, а підприємці і держава – ні. В їхній країні діє закон, який зобов’язує всі туристичні чи готельні будівництва пристосовувати також для потреб інвалідів, але ця норма практично не виконується. Пан Петер каже, що підприємці не розуміють,того, що інваліди - це ще одна категорія покупців, просто з особливими потребами. На засіданні також було приведено ряд прикладів організації дозвілля інвалідів в Україні. Так, в Луганській області мав місце сплав незрячих річкою та майстер-клас по гончарству, а у вересні планується плавання під парусом. У м. Богуслав Київської області функціонує спеціальний будинок для відпочинку людей з обмеженими розумовими здібностями. А в м. Києві та Харкові практикують навіть екстремальний туризм. Так, у 2006 році в харківський клуб альпіністів цілком випадково потрапила сліпа людина, після чого керівник клубу вирішив організувати групу сліпих людей для підйому в гори . Після серйозних тренувань 26 грудня 2006 р зрештою відбулося сходження 14 незрячих людей на найвищу точку України. Його занесли до Книги рекордів України. Взагалі ж доповідачі з різних куточків України зазначали, що міста не пристосовані для потреб інвалідів. Спеціальна інфраструктура або взагалі відсутня, або створюється якось нелогічно чи з грубими помилками і тому не може використовувати людьми, які її так сильно потребують. Сьогодні, 21 серпня, відбудеться сходження учасників фестивалю на гору Полонина Руна, котре вже стало традиційним і має глибокий символічний зміст для учасників фестивалю. Організатори заходу переконані: втілюючи всі вищезазначені заходи, область переймає європейську естафету щодо покращення умов життя людей з фізичними вадами, і слугує прикладом для інших регіонів.