Народний художник, лауреат Шевченківської премії, академік Академії мистецтв України, Почесний громадянин Ужгорода Володимир Васильович вважається корифеєм і одним зі "стовпів" закарпатської школи живопису. Ювіляр зробив подарунок шанувальникам – відібрав для ретроспективної виставки в Закарпатському художньому музеї ім.Бокшая 80 своїх полотен, які вважає кращими і віхами свого життя. Вітання, вручення нагород, подарунків і квітів Володимиру Васильовичу розпочали з виступу заслуженого академічного закарпатського народного хору, згодом аж двічі співали "Многая літа". Міський голова Богдан Андріїв подякував митцю за те, що він своєю творчістю прославляє Ужгород і Закарпаття далеко за їх межами, побажав ще багато років здоров'я та творчих успіхів. Президент Академії мистецтв України академік Андрій Чебикін відзначив, що хоч Микита має дуже поважний вік, та все ще йде до вершин, піку своєї творчості. Голова Закарпатської організації Національної Спілки художників України Борис Кузьма нагадав про образ мами, який проходить через усю творчість митця і сформував його особливі ставлення і повагу до Жінки, його життєві принципи. Ректор Закарпатського художнього інституту Іван Небесник розповів про безпрецедентний випадок: коли сільський хлопчина Володимир Микита прийшов вступати до вишу, хоч то були часи Сталіна та Берії, його прийняли одразу на третій курс. Генеральний консул Словаччини в Ужгороді Янка Буріанова назвала художника "кращим закарпатцем", а голова Закарпатського осередку Спілки письменників України Василь Густі побажав, аби ще довго кожен із присутніх міг сказати: "Сьогодні щасливий день, бо я зустрічав Володимира Микиту і мав змогу з ним поговорити". Виставку корифея можна ще впродовж кількох тижнів оглянути в музеї у Жупанаті.