Подія здається звичайною, але, думаю , вона викличе деякий резонанс у культурному житті Закарпаття. Кожний не байдужий глядач уже для себе чітко відзначив, що у нас з’явився митець із цілком зрілим мистецтвом різьби по дереву, із своїм, притаманним тільки йому почерком, віз тонким розумінням специфіки дерева, відчуттям форми, пластики та законів композиції. Анатолій уродженець міста Хуст. У вересні йому виповниться 55 років. Освіту здобув в Ужгородському училищі прикладного мистецтва ще у ті часи, коли спеціальні предмети викладали педагоги з відомими іменами. Хоча Анатолій, з відомих причин, працював художником-оформлювачем, творити не полишав ніколи, але до художньої обробки дерева вряди-годи повертався. Та постійно почав працювати з цим теплим матеріалом уже тоді, коли після 10 річного перебування за кордоном (Чехія), де здебільшого займався реставрацією художніх виробів із дерева та пам’ятків деревяної архітектури, повернувся додому. Не дивно, що виставка має таку назву. У творах Анатолія чітко простежуються коріння народної творчості, вплив Закарпатської школи різьби по дереву. І це ніяк не дивує, адже вчителями його були – нівроку: Гарапко Іван Іванович, Свида Василь Іванович, прізвища та імена які говорять самі за себе! Приємно дивують глядача і різносторонні інтереси майстра. Йому однаково легко працювати в суто народному стилі, при цьому легко уникаючи «шароварщини» такі щирі, точні у деталях та виконанні з тонким гумором роботи. Сучасне мистецтво теж йому не чуже. У глибоко філософських творах майстра однак не втрачається зв'язок із народним мистецтвом. Про останнє на відкритті виставки говорили директор Обласного музею народної архітектури і побуту Андял Г.В., відомі критики та мистецтвознавці – академік Федака С.С. та Мишанич В.В.. Про виставку можна говорити, хвалити, або критикувати, та найкраще – побачити на власні очі. Тому, якщо Ви не байдужі до прекрасного, високе мистецтво додає Вам насолоди, завітайте на виставку, яка буде працювати до 17 серпня.