Дерев’яний храм є копією Нересницької церкви, яка б цього року могла відзначати 200-річчя, однак згоріла 10 років тому. Церкву зведено на території старовинного цвинтаря-парку, що по вулиці Капушанській. Власне, сам храм, у якому віднедавна регулярно правиться Служба Божа, стоїть на перехресті Капушанської та Белінського. Детально про історію цієї церкви Мукачево.нет свого часу розповідав автор книги «Деревяні храми Закарпаття», знаний дослідник сакральної закарпатської архітектури Михайло Сирохман. Детальну історію зведення цього храму в Ужгороді ви можете прочитати ТУТ. Сьогодні ж цю історію повторили для широкого загалу. Про храм розповідали також історик Йосип Кобаль та мистецтвознавець Михайло Приймич. Доповідачі особливо загострилися на питанні, яке виникає у частини критиків цього проекту. Адже церкву зведено на території цвинтаря, на якому не ховають вже, щонайменше понад 30 років. Як зауважив Йосип Кобаль, поховання біля стін церкви є традиційними для Закарпаття, а Михайло Приймич розповів історію, коли маленьку дитину священик поховав біля стіни церкви, накресливши епітафію просто на стіні. Єпископ Мілан Шашік зауважив, що «Тепер душам тих, хто похований тут – радісно, бо біля їхніх поховань щоденно правитиметься Служба Божа». Найближчим часом планується «окультурити» довколишній парк, поставити лавички, ліхтарі, влаштувати доріжки. Цю ідею підтримав і заступник міського голови Ужгорода Віталій Семаль, який виступив з вітальним словом.