Розпорядження упорядкувати кладовище надійшло з Києва, та як це правильно зробити, невідомо. Так, на цвинтарі поховані вояки 12-ти державних утворень, представники різних національностей, а ще місцеві мешканці, що померли від холери чи малярії. Тож фахівці не радять рухати ці могили. Про це повідомили журналісти програми «Погляд на тиждень» телеканалу ZIK. Як пояснив Сергій Ляшенко, представник Державної комісії у справах увічнення жертв війни, наразі презентовано перше креслення ескізного проекту, який має дати старт дискусії. Так, за проектом, на цвинтарі мають облаштувати тераси, збудувати капличку і впорядкувати поховання. За попередніми розрахунками, все обійдеться у понад 2 млн. гривень. Причому ініціатори планують залучити кошти і державні, і з-за кордону. Адже поховані на цвинтарі понад тисяча вояків 12-ти державних утворень, що зовсім не дивує, враховуючи історію Закарпаття. Проти такого проекту вже виступили місцеві ентузіасти, які роками опікувалися цвинтарем. Вони мають не лише детальний план поховань, а ще й достеменно знають, хто від чого помер. «На цвинтарі поховані ті, хто загинув від ударів багнетами, від кульових поранень, - розповідає Богдан Пилипів, представник Спілки чеських легіонерів. – Та є й такі, що померли від холери, менінгіту, туберкульозу, черевного тифу, малярії тощо». Саме тому члени Спілки чеських легіонерів просять не рухати могил та відмовитися від проекту реконструкції із побудовою терас та зведенням меморіалу просто на могилах. Також вони проти будівництва каплички, бо, щоб її звести, згідно із проектом, доведеться ексгумувати понад 250 осіб. «Я спеціально порахував – із них загиблих від туберкульозу є 56 чоловік, від малярії 4, від тифу 12, один від гепатиту. Якщо хтось заразиться, то для нашого невеличкого Ужгорода - це буде велика проблема», - пояснює Богдан Пилипів. Краєзнавець Людвіг Філіп, стверджує, що цвинтар справді потребує того, щоб його упорядкували, почистили територію. Але зазначати, що йдеться винятково про військовий цвинтар, не варто. «Треба покласти один величезний меморіальний камінь, на якому відзначити, що тут знаходиться інтернаціональне кладовище, де поховані і громадяни Ужгорода, і військові», - стверджує він. Обговорення проекту триватимуть й надалі.