«Мало не щодня тут шприци знаходимо, – розповідає Анатолій Сухолов, начальник Комбінату комунальних підприємств. – Сміття постійно мусимо прибирати. А колись у цьому склепі спочивали заможні австро-угорські графи. Онде на стіні навіть їхні імена помітні. Перед війною, 1938 року, родичі їх перевезли в Будапешт і там перепоховали. Відтоді склеп стоїть занедбаний. Тепер тут тільки курять травку, «ширяються» й пиячать». Що в тій капличці працівники кладовища не робили, але любителів чорних культів туди наче магнітом тягне. Анатолій Романович каже: сторожа на цвинтарі нема, тому за тим, що коїться вночі, простежити не може. До того ж власників пам’ятки так і не знайшли. Склеп не належить нікому, тож за ним нікому доглядати. «Будівля вже розвалюється, адже їй за 240 років, – каже начальник ККП. – На даху дерева ростуть, коренями руйнують цю унікальну споруду. І знайшлися б люди, які б узялися за її реставрацію, та не маємо права віддати комусь склеп. Так на наших очах пам’ятка і зникає». Віктор Буртин, газета "Старий Замок"