Сам музикант зізнається, що музика Pink Floyd змінила його життя назавжди і так висловлюється про цей гурт: «Це неповторні космічні створіння, які в свій час з’явилися на цій планеті, щоб зробити власний внесок у великий організм безкінечності, а саме у мистецтво». З часу першої спроби відтворити хіти легендарної групи в ужгородському амфітеатрі минуло 3 роки. І різниця відчувається. Тепер в постановці шоу-концерту взяли участь близько 80 людей. Як і в самих винуватців свята, оригінальних «флойдівців», у їхньої триб’ют-команди теж з роками концерти стають все більш масштабними та грандіозними. Цього разу, крім власне музикантів, у програмі з’явились також актори, акробати, байкери, світлодіодні- та фаєр-шоущики, було використано багато декорацій, перед сценою проїжджала військова вантажівка та карета швидкої допомоги. Тобто, на ужгородській сцені ожила більшість картин зі славнозвісної «Стіни» Уотерса. Щодо публіки, яка прийшла насолодитись музичним шоу, то тут зібрались люди зовсім різних вікових категорій, від радянського покоління рокерів, яким в часи їхньої юності з великими труднощами вдавалось дістати платівки Pink Floyd, до молоді, яка тепер вже з легкістю може прослуховувати їх в інтернеті, але тим не менш, так само продовжує захоплюватись їхньою творчістю. І те, що більшість учасників концерту відноситься якраз до останньої групи, зрозуміло одразу. «Для мене важливо пережити на собі хоча б частинку певної діяльності, спробувати себе на витримку, ну і звісно віддати частинку своєї душі та поділитись власними уявленнями, а також залишити після себе плодовите дерево майбутнього», - говорить головний ініціатор шоу Павлов. І хоча на питання, чи можуть такі концерти якимось чином вплинути на слухачів, донести їм ідеї, які хотів в свій час донести Роджер Уотерс та весь гурт Дмитро песимістично відповідає, що в наш час головне «хліб та видовища», та в натовпі завжди є ті 3%, що розуміють більше… Хоч сам організатор концерту, Дмитро Павлов після завершення дещо побивався через технічні неполадки, але більшості глядачам вони враження анітрохи не зіпсували. Таке шоу для Ужгорода – це вже велике досягнення, тому наша публіка не оцінює дуже суворо і бажає продовження бенкету… The Show Must Go On! І між іншим, Pink Floyd теж починали свій шлях із кавер-версій на Rolling Stones… В’ячеслав Єгоров, сценарист, режисер коментує: «Мені сподобався рівень виконавців, саме музичної частини. Володіння інструментами підкупило повністю. Це тільки здається, що можна так легко зіграти, а насправді для цього потрібна дуже серйозна підготовка і видно пророблену музикантами роботу. Що стосується деяких помилок на сцені, пауз і т.д., це все пропадає, тому що творчість групи Pink Floyd – це дуже сильно, настільки, що тебе прямо «виносить» і ти знаходишся в тому стані «Comfortably Numb» (затишно заціпенілий), про який йшлося в пісні». Павло Чучка, гуморист від концерту у захваті: «Я вдруге спостерігаю за цим колективом, 3 роки тому він тут вже виступав. Прогрес - не те слово. І це все тільки своїми силами і фінансами! Люди, які зібралися сьогодні, а це половина амфітеатру, знали, що йдуть не на Pink Floyd, вони прийшли асоціювати їх у своїй пам’яті, у відчуттях. Це ще раз доводить, що музика - це не лише одноосібне прослуховування на стереофонічній та сучасній апаратурі, індивідуальне явище, а це також і громадське співпереживання. Концерт залишається форумом для вираження та обміну емоціями, для відчуття єдиної громади незалежно від виду та жанру мистецтва. За це треба подякувати всім організаторам шоу та й Богу, який до обіду пускав дощ на Ужгород, а потім пішов геть, бо відчув, що тут буде серйозна рок-імпреза. Хотілося б, щоб наш місцевий Pink Floyd був експортований далі. Якби ці хлопці вийшли як «Tribute to Roger Waters» на день міста в Ужгороді, куди ми запрошуємо гостей із міст побратимів (Трогір, Кошице, Ньїредьгаза, Ярослав, Дармштадт, Корвалліс), то іноземці мали би заціпеніння від такого видовища. Завдяки тому, що ці хлопці роблять, ми входимо у світову спільноту». Ярослав Шафарь, ротарієць і ресторатор також поділився враженнями: «Сід Баррет, який заснував Pink Floyd, пишався би таким дійством. Я думаю, що це була генеральна репетиція того проекту, який через рік-два прозвучить не тільки в Ужгороді, а і за його межами, можливо й за кордоном. Наше завдання – розкрутити цей гурт, допомогти йому встати на ноги і показати, що в нас є такі таланти, і в нас є та ідея і той «перформанс», який ми сьогодні мали змогу тут побачити».