Студенти-художники, вбрані у автентичні національні костюми, співали, ворожили та частувались. Як інформує репортер ZIK-Стрім Вікторія Жуйко-Сабо, у виставковій залі музею облаштували українську хату з лавами, обрусами, рушниками, святковим столом, де при світлі свічок дівчата намагались дізнатись свою долю, а хлопці розповідали небилиці. Згадуючи матерів та бабусь, дівчата ворожили на чоботях – чий першим дійде до дверей, та швидко вийде заміж, витягували ім’я судженого з-під подушок, а у варениках шукали персня, адже це знак майбутнього шлюбу. Також молодь співала давніх українських пісень. «Завтрашнє свято Андрія з одного боку є звичайним церковним іменним святом, однак саме з нам пов’язані обряди та звичаї – дівочі ворожіння, тлумачення снів,парубоцькі гуляння. Хоча Андрій Первозваний – християнський святий, однак усі звичаї і обряди, пов’язані саме з цим святом, мають дохристиянський, язичницький характер. В давнину на Закарпатті молодіжні гуляння та ворожіння починались ще із 7 грудня від дня Катерини, яку вважали покровителькою дівчат, а свято Андрія вважали продовженням розпочатих гадань», – розповів завідувач відділу експозиції Закарпатського музею народної архітектури та побуту Василь Коцан.