Це - благодатна сторона, яка дарувала і дарує світу талановитих людей. Серед них – Василь Іванович Свида, якому 22 жовтня могло б виповнитися 100 літ… Життя простого хлопчика із села Пацканьово Ужгородського району зовсім не відрізнялося від життя його однолітків: бідна, багатодітна сім’я, але щаслива, бо батьки навчали своїх дітей добру, людяності, скромності, щедрості, бо жили по заповідям Божим. Та не судилося сім’ї Свиді жити як мріялось, в мирі до старості. Пішов із життя батько, залишивши молоду дружину із маленькими дітками. Змалечку хлопчик мав хист до різьбярства. Закінчивши одну господарську школу, а згодом і другу дізнався з інформації в газеті про відкриття художньо-промислової школи для обробки дерева в с. Ясіня. І так, у 14 літ вирушив у свою самостійну життєву путь. Чи могла тоді мати, благословляючи сина знати, що яка перед ним стелиться дорога, що минуть роки і її син стане гордістю не тільки сім’ї, але й всієї країни. Побачивши неабиякий талант хлопця вчителі прийняли його до школи навіть без вступних екзаменів, після закінчення якої виїжджає в м. Брно /Чехія/, де знайомиться з родиною майстрів, разом з якими працював у майстерні церковного мистецтва. Щоденно юнак трудився над удосконаленням своїх творчих можливостей під чітким наставництвом цієї родини, якій він був вдячний все своє життя. Так починався творчий шлях Василя Івановича Свиди, скульптора-різьбяра, народного художника України, першого з плеяди закарпатських художників удостоєного почесної премії ім. Т.Г. Шевченка. 22 жовтня, цього року, в місті Ужгороді в залі Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая відбувся ювілейний вечір та відкриття виставки творів Василя Свиди з нагоди його 100-річчя від дня народження. Ця виставка є наймасштабнішою. У ній взяли участь роботи майстра з приватних колекцій та провідних музеїв України. Серед присутніх були почесні гості: голова обласної державної адміністрації Олександр Ледида, заступник голови обласної ради Андрій Сербайло, заступник генерального директора Національного музею українського народного декоративного мистецтва Людмила Білоус. Також із числа запрошених, меценатів, студентів, просто поціновувачів мистецтва були гості із міста Мукачева: народний художник України Іван Бровді з дружиною Ларисою, художницею, лауреатом обласної премії ім. А. Ерделі і Й. Бокшая та заступники міського голови Олександр Галай і Михайло Лабош. У залі настала тиша. Мистецтвознавець Людмила Приходько, з великою повагою і любов’ю почала розповідь про майстра. ЇЇ теплі спогади, адже їй поталанило бути з ним особисто знайомою про цього привітного, працелюбного, відданого творчості чоловіка, реальні випадки з його життя своєю невимушеною щирістю полонили кожного присутнього в залі. З 1951 по 1961 роки Василь Іванович очолював Спілку художників України. Післявоєнні роки були дуже важкими і для митців. Але, йому вдалося створити кістяк справжніх майстрів, які багато зробили для створення Закарпатської школи живопису. У свій час, Василь Іванович був депутатом Ужгородської міської та Закарпатської обласної рад і Верховної Ради України. Ці можливості він використовував у підтримці митців краю, пропаганді їх творчості. Виступаючі на вечорі згадували добрими словами цю видатну людину. І це не задарма. Бо справді, зробивши свій перший крок від батьківської хати, Василь Іванович все своє життя прожив як навчали батьки, даруючи людям щедре тепло своєї душі, повідомляє Ірина Петрус — головний спеціаліст відділу з питань внутрішньої політики Мукачівського міськвиконкому для Мукачево.net