В першому колі гості говорили переважно про теоретичні моменти функціонування таких утворень. Мирослава Лендєл, викладач УжНУ, зазначила, що Народні Ради наразі є складовим елементом інституційного дизайну. З юридично точки зору Народні Ради дійсно не є легітимними, але оскільки ми діємо в умовах революційних, то подібні тимчасові утворення є нормальними. При чому ключове слово тут – тимчасові. Пані Мирослава зауважила, що у різних областях під назвою «Народна Рада» мають різні поняття. Це і певні міжфракційні об’єднання, і групи активістів тощо. Тим не менше мета у всіх одна – перезавантаження системи. Але для цього потрібна нова Конституція та перемога в Києві. Лише тоді народовладдя зможе в повну силу запрацювати на місцях. Адже згідно чинної Конституції чи Конституції 2004 року місцеві референдуми, громадські слухання та подібні інструменти місцевого самоуправління або не передбачені або фактично не працюють. Ужгород, як поліс, не може йти революційним шляхом, бо тут більшість людей знайомі між собою, а отже такий сценарій ускладнений. Богдан Головач зазначив, що, в першу чергу має бути якась горизонтальна співпраця між радами, утворення якихось координаційних комісій, адже в діях має бути злагодженість. Щодо Народних Рад, то вони повинні першочергово створити певну програму. Втім у сучасних реаліях, коли щодня є зміни, це досить важко. Тому пан Богдан пропонує зупинитися на стабільних моментах. Перше і головне – це люди, які прийдуть до влади і будуть безкорисливо та добросовісно виконувати свої функції. Це мають бути професіонали, адже на них впаде великий тягар відповідальності. До того ж треба провести повну люстрацію кадрів та унеможливити збагачення на високих посадах. Тоді останні автоматично перестануть притягувати злодіїв та бездарностей. Отож перш за все, треба прийняти закони, які б регулювали діяльність владних органів. Так, слід зняти депутатську недоторканість у кримінальних справах, створити можливість відкликання депутатів, котрі не виконують своїх передвиборчих обіцянок, унеможливити перехід між фракціями та фальсифікації виборів. Сергій Федака розповів, що подібні до Народних Рад утворення в нашій області з часу 90-х років наявні вже втретє. Перша спроба була на початку 90-х років, друга в 2009 році, але принципових змін ті утворення не принесли. Наразі ж маємо конкретні персоналії - 30 людей, на яких можемо орієнтуватися. Саме тому населенню легше прийняти та зрозуміти ці речі, а отже теперішня Народна Рада має шанси стати результативною. Також в Закарпатті є свої ментальні особливості і їх слід враховувати. Третій важливий момент, це наближення президентських виборів. Створення Народної Ради та інші революційні події відкрили нам нові обличчя, які можуть стати кандидатами у президенти і це позитивне явище. Тим н менше населенню слід сформувати свої вимоги до народн6ої Ради, а разом з нею і до Президента, як от ставлення до видобутку корисних копалин, наявності олігархів на території області тощо. Отож, маємо історичний, політичний та практичний моменти, над якими варто замислитися. Павло Гомонай – нова людина в ужгородській політиці. Він сказав, що кожна людина по-своєму дивиться на Народну Раду. Простому громадському активістові важливо, щоб вона була ефективною та щось змінювала. Тим не менше в перші дні функціонування Ради виявилася певна несумісність поглядів, адже більшість її учасників звикли працювати індивідуально та відповідати за свої дії персонально. Тому можуть бути певні проблеми. Тут слід зазначити, що цих людей об’єднує єдина мета – протидія чинній системі, а отже співпраця таки можлива. Практичним моментом пан Павло вбачає знищення хабарництва, продажних політиків тощо. Саме в цьому має бути в якійсь мірі і просвітницька роль Народної Ради - пояснити населенню про гнилість чинної практично феодальної системи та змінити її. А для цього, перш за все, треба змінити мислення багатьох людей, відкрити їм очі. Через Скайп до дискусії долучився і відомий на всю Україну активіст Геннадій Гузенко Він розповів, що Народні Ради дійсно виходять за правові рамки, але це все наслідки глибокої кризи в країні. Завдання наразі полягає в тому. Щоб створити найбільш ефективний орган координації діяльності на місцях. Найбільш зручним було б створити систему з чинних місцевих та обласних рад, але за умови, що вони підтримують Єврореволюцію. Також важливо врегулювати систему правоохоронних органів згідно потреб нового часу. Інше питання – це те, що народні Ради мають в певній мірі перебрати на себе відповідальність і це може бути проблемою, наприклад, у випадку техногенних катастроф. Тому повністю руйнувати стару систему не можна. Або ж треба створити надійну систему взаємодії між Народними Радами. Отож основні моменти, які зазначив пан Гузенко це - контакт з силовиками, контроль за фінансовими потоками Казначейства, збереження системи елементарного управління, забезпечення взаємодії між Радами. Юрій Світлик чесно зазначив, що має мало надії, що будь-яка з народних Рад буде дуже ефективною адже всі вони недієві через відсутність повноважень та випадання з правового поля. Тим не менше мінімальна користь з них може бути. Якщо до цих рад включити студентів, малих бізнесменів та інших самостійних представників різних верств населення,можна бути створити притомний орган, який дійсно займатиметься проблемами суспільства. Українська політика наразі брудна, непрозора та неефективна і змінити її за один день важко. Саме тому нам потрібні ефективні політико-правові компромісні рішення, яким, до прикладу, був третій тур президентських виборів. Пан Юрій, отже, пропонує дотиснути навну еліту до прийняття таких рішень. Звісно, країні потрібна повна зміна влади, реформа правоохоронної системи, реформа місцевого самоврядування. Лише тоді можна буде говорити про якісь стратегічні довготривалі зміни. Після довгих спічів круглий стіл перейшов до короткого обговорення практичних моментів функціонування Народних Рад. Ярослав Шафар зазначив, що для дієздатності Народних Рад потрібні певні правила, які допоможуть узгодити розрізнені інтереси та погляди громадських активістів. Він також підмітив, що жодна партія на Закарпатті наразі не може самостійно підняти на вулиці тисячі людей. Саме тому потрібно об’єднуватися, підіймати авторитет громадських лідерів. Володимир Піпаш додав, що Народні Ради повинні обов’язково включати в себе представників різних течій, зокрема люди з народу. Функціями Народної Ради має стати двовладдя, щоб тиснути на наявні легітимні органи аж до моменту перевиборів. Цю функцію наразі виконує Майдан. Народна Рада, доповнена всіма силами, які проти чинного режиму, також зможе виконувати ці функції. Олександр Лукша зазначив, що довіряти чинній Народній Раді не можна, бо в ній є представники обласної ради, які не зовсім добре себе зарекомендували в минулому. А тим часом питання довіри надзвичайно важливе. Ще один аспект – це інформаційний обмін та прозорість діяльності. І наостанок важливі політико-правові рішення, які мають створити абсолютно нову систему в Україні, де не буде старих облич і добре буде представлене громадянське обличчя. Тому потрібно визначити стратегічні та тактичні цілі і бути комісарами для наявної влади. Олександр Марусенко зачитав заявою громадських організацій про створення закарпатської Народної Ради, згідно якої останню оголосили для «замилювання» очей. Також не було оприлюднено учасників цієї ради та її функції. До складу ради не ввійшли активісти з районів Закарпаття та представники багатьох інших громадських організацій та верств населення. До того ж внаслідок невчасного підписання рішення ради, прокуратура та суд встигли заборонити це рішення. Тим не менше пан Марусенко зазначив, що створена Народна Рада має право на існування, адже більшість її членів таки налаштовані на активні дії. Надія Ваць,представник від студентства, запропонувала розпочати люстрацію саме з членів Народної Ради, щоб ніхто не мав сумнівів у її діяльності. Також потрібно працювати на перспективу, домагатися перевиборів та розробляти критерії ефективності для створеної Народної Ради, щоб остання дійсно діяла, на відміну від НОМів та подібних організацій, які створювалися останнім часом, але нічого не робили. Валентин Кузан зазначив, що Народній Раді наразі потрібно звернутися з вимогами до чинних органів і донести до них вимоги народу. Друге – це створення ініціативних груп по дослідженню конкретних питань. Також слід моніторити діяльність цієї Ради та цих груп, щоб не повторювалась ситуація з чинним органами. Томаш Деяяк вирішив прокоментувати проблему люстрації. Перш за все, це видалити з влади всіх, хто голосував у міськраді за приватизаційні рішення та не голосував за звернення до Президента. Третій момент стосувався штурму ОДА, а саме причин введення депутатів до складу Народної Ради. Ігор Баран відмітив, що головне зараз – перезавантаження лідерів та зміна системи місцевого самоврядування. Кожен ужгородець повинен усвідомити, що він є частиною самоврядування та брати більшу участь у житті власного міста. Це може бути створення вуличних комітетів чи органів самооборони тощо. Габор Іван додав, що сьогодні аналізувати Народну раду як орган влади не варто. Краще думати про практику. Тим більше народ вимагає дії і говорити про теорію недоцільно. Ми діємо в умовах революції, то тим більше говорити про законодавчі аспекти нема змісту. Не можливо робити революцію і діяти в рамках правового поля одночасно. Олег Куцин сказав, що теперішні процеси – це злам СРСР. В Європі вони відбулися ще в 90-х роках, а ми дійшли до них лише зараз. Саме цим пояснюється така складність сучасних умов. Тому потрібні конкретні напрацювання в плані діяльності Народної Ради. Василь Маняк також наголосив на моментах необхідності люстрації, зокрема тих, хто мав чи має причетність до чинної влади. Лише це забезпечить високий рівень довіри до новостворених органів. Інші доповідачі зауважили, що найважливіше у цьому всьому – зворотній зв'язок, тому має бути Народна Рада України та Народна Рада кожного села і міста. Лише так можна буде діяти дійсно ефективно. Крім того потрібно, щоб ця Рада діяла у вигляді громадської організації. На зустрічі прозвучало ще багато інших думок. Всіх їх буде детально оприлюднено трохи згодом. В цілому ж учасники круглого столу визнали, що потрібно реально працювати, знаходити нові практичні механізми діяльності Народної Ради, забезпечити довіру населення до новоствореного органу, можливо, навіть провівши його переформатування. Також було констатовано, що по великому рахунку все залежить від ходу подій в Києві, отож слід орієнтуватися саме на нього. . Але головне – діяти, а не просто говорити. Мукачево.net