Вона підвела підсумки року, згадала найяскравіші велоподії сезону, полаяла інертних чиновників, подякувала соратникам і активістам та окреслила плани і мрії велосипедистів. Ось що вона пише: «Ужгородський велосипедний сезон 2012 (урочисто-остаточно-нарешті-успішно-неповторно) закрито. Під час весни-літа і частково осені ми намагались влаштувати для міських велосипедистів регулярні тематичні заїзди. Традиційно комусь подобались наші ідеї, хтось категорично не відвідував подібні заходи, деякі були в захваті, декотрі тільки приєднались, а Хтось назавжди залишиться в нашій пам`яті і серцях. Ужгород дуже швидко підхопив хвилю двоколісного транспорту. На організаторському рівні: побільшало активістів, що влаштовують різні заїзди. Особливо радіємо за "Дивогонку". Дякуємо свідомим батькам. На рівні споживачів: до всіх "доходить" (простіть за словесну грубість), що на велосипеді швидше і корисніше. На естетичному рівні: я божевільно щаслива, що мене оточують люди, котрі дбають про свої велосипеди, педантично ставляться до деталей, смакують велосипедами, відповідно одягаються і мають свій неповторний стиль. На комерційному рівні: веломагнати допомагали нам проводити найт-райди. Ми вдячні, що Ви не проігнорували нашу ініціативу. Крім слів вдячності та загальних роздумів, згадались й інші делікатні історії та факти. До прикладу цьогоріч нас запросили в міську раду для обговорення розвитку велоінфраструктури в м.Ужгород. Мене кілька разів нудило під час зборів, хотілось встати посеред цих пафосних виступів і набити пику деяким чиновникам. Можливо(скоріше за все) я занадто чутлива. Думаю, в Ужгороді ще нескоро відбудуться позитивні зрушення. Якщо таке явище спостерігатиметься, то тільки дякуючи нашій ініціативі. Іншими словами - НІХТО про НАС не подбає, крім нас самих. Є кілька варіантів розвитку подій. Ми, як громада можемо завалювати муніципальні установи листами, зверненнями, проханнями, погрозами). Можемо взяти все у свої руки і не вбивати нервові клітини. Отримувати задоволення від катання, самотужки шукати спонсорів СВІТЛА (ха-ха-ха). Є й інший вихід, взагалі забути про це все і займатись своїми справами. Не битись з вітряками. Також можна дочекатись (років 5-7), щоб особи/організації, які повигравали скажені гроші, тобто гранти на розвиток велоінфраструктури, добудують маєтки, придбають фешенебельні автомобілі і , коли залишиться кілька зайвих тисяч євро, вони вкладуть цей кеш у фарбу для велодоріжок, чи паркування. Поки важко спрогнозувати, як буде все розвиватись. Але те, що велосипедистів стає з кожним роком більше - незаперечний факт. Особисто ми - організатори "Найт райдів" дуже щасливі, що Ви з нами. Ми - потужна сила. Дуже хочу, щоб кожен кайфував під час райду, але й не забував про правила дорожнього руху. І якщо Ви досі читаєте цей плин свідомості, то я - Віта Мунчак, а також Мартін Бурлик, Лілія Сурма, Адам Шпак та Саша Кіпа пропонуємо Вам створити клуб. Клуб "Найт райд". Ми заслуговуємо на класні заїзди. Ми автономні, незалежні і ми любимо проводити час саме так. Клуб це: - цікавіша програма; - свідома аудиторія; - організовані заїзди; - система скидок (плануємо створити картки найтрайдерів); - причетність до чогось якісного, класного та корисного. Скажіть , що Ви про це думаєте, адже не за горами новий сезон. Не будьте байдужими".