Всі місцеві жителі плетуть вироби з лози і продають їх прямо біля своїх будинків. "В нас плетуть всі: вчителі, лікарі і священики. Навіть директор школи і голова сільради цим займається", - сказала ізянка Тетяна. Вона продає товар у дворі свого будинку під накриттям із шиферу. На полицях виставлені плетені кошики, хлібниці, цукерниці, табуретки, крісла і столи. "Вміння передається від покоління до покоління. Дітей починають вчити основам із трьох років. В нашому селі не зустрінете дитини, яка б вешталася без діла. Всі сидять дома і плетуть кошики. Товар на продаж плетемо взимку, коли покупців мало. Тоді сідаємо перед телевізором і працюємо всією родиною. Син навчається в Ужгороді. Приїжджає додому лише на вихідні. Плете з ранку до пізнього вечора". Після закінчення університету цим займатися не буде, а знайде легшу роботу, зазначає вона. "Влітку працювати доводиться вечорами, бо цілий день багато покупців. Туристи найчастіше купують невеличкі кошики та хлібниці. Якщо приїздять машиною, беруть крісла і стільці. Часто плетені меблі замовляють власники ресторанів. Зараз модно оформлювати інтер'єри в такому стилі. Крісло коштує від 220 до 450 гривень, табуретки — від 50. За кошики просимо від 10 до 150 гривень", - додала вона. Лозу ізяни вирощують на городах і купують в сусідніх селах. Кажуть, за сезон переробляють 2-3 тонни лози. "Багато місцевих вирощують лозу на городі. В нас землі мало, тому доводиться їздити в Івано-Франківську та Чернівецьку області. Там лоза росте в дикій природі, а місцеві нічого з неї не роблять. Збирати її можна все літо. Вона росте дуже швидко — за тиждень виростає на 1-2 метри. Зібрану лозу варимо у великому казані, чистимо і виносимо на горище. До осені повністю його закладаємо", - розповів майстер Йосип Кучерявий. Він навчився плести лише у 70 років, коли переїхав в Ізу, знайшов тут дружину. "Вона плела з самого дитинства і мене цьому навчила. Із лози можна сплести все: миски, тарілки, меблі і навіть колиску. Всі, хто купував у мене плетені колиски, дуже їх хвалять. Кажуть, у них діти ніколи не плачуть. А ще дітям дуже подобаються крісла-качалки. Можуть качатися годинами. Люблять вони плетені глечики і кошики у формі качок, півників і лебедів", - додав він. На екскурсії у село Іза возять із усіх куточків Закарпаття. Ціна в середньому складає 100 грн. В екскурсію входить відвідування страусиної ферми і заповідника з плямистими оленями.