Василь Пилипчинець презентував книгу про неповторність Карпатського краю (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Цими днями в ДРБ ім. В.С. Гренджі-Донського за участі вчителів та учнів відбулася презентація книги Василя Пилипчинця “Родзинки глибинки”. У читальному залі була розгорнута тематична інформаційна міні-виставка “Хай оживає істина стара: людина починається з добра”, яку прикрасили традиційні для нашого краю вишивані рушники, підбірки окремих газетних публікацій автора, фото. Завідуюча бібліотекою Єва Горова, представивши присутнім гостя, коротко охарактеризувала видання, акцентувала увагу на тому, що Міжгірщина має багату історичну спадщину, культуру, самобутній побут, сама природа подарувала нам мальовничі ландшафти, чисте гірське повітря, рекреаційні ресурси і в центрі цього надбання Верховини є герої книги — прості, роботящі, щиро закохані у свій край горяни. Ця книга — творчий результат багаторічної журналістської діяльності Василя Пилипчинця. З повагою і великою шанобою щодо творчості закарпатських письменників у цілому висловились учні 6-Б класу райцентрівської ЗОШ №1 (кл.кер. Марія Добоні), учасники літературно-мистецького клубу “Трембіта”, серед яких і третьокласниці спеціалізованої ЗОШ Діана Іванина та Саша Рошко. Літературний захід вони розпочали поетичними рядками з вірша Петра Скунця “Краю мій карпатський”. І не випадково, бо ці поетичні рядки в певній мірі асоціюють з репортажами з отчого краю, що ввійшли до книги Василя Пилипчинця. Не обійшли увагою школярі багаторічну дружбу Василя Васильовича із нашим земляком, закарпатським письменником Андрієм Дурундою, який сьогодні щиро радий за творчий успіх і визнання колеги. Порівняли його творчість з поезією В.С.Гренджі-Донського, де перегукуються любов до отчого краю, історичні долі його вихідців. Листаючи сторінки нового видання, найбільше вразили учнів репортажі “Тіні забутих Кужбеїв”, “Останній з Буркушів”, “Сумна мелодія веселої трембіти”, “Забіліло гунями село”, оповідання-спогад про вчительку із Лісківця Гафію Рошко. Учні диву давалися вмінню автора віднайти такі особистості, життя і діяльність яких ввійдуть до розряду історичних. Залишив слід у дитячих серцях герой репортажу “Дідо-ювіляр, який свої два класи не міняє на інститути” — покійний казкар із Вучкового Дмитро Юрик. Діти вели мову про те, що за життя Дмитро Іванович був частим гостем дитячої бібліотеки. А свою першу друковану книгу казок “Добра наука” подарував читачам ДРБ ім. В.С. Гренджі-Донського. У творчості Василя Пилипчинця учні підмітили нерозривний зв’язок автора з отчим краєм, селом, де він народився, де пройшло його дитинство і юність. У своїх публікаціях він часто згадує с. Лозянський, переймається турботами земляків, пише їх родовід. Школярі висловили впевненість, що книга Василя Пилипчинця “Родзинки глибинки” буде не останньою, яка знайде своїх читачів у ДРБ ім. В.С. Гренджі-Донського. Задоволення від того, що когорта міжгірських письменників поповнилася Василем Пилипчинцем висловила наша поетеса Віра Фесенко. Та й обрії його шанувальників значно розширилися, — говорила Віра Григорівна, — бо разом з вчителями-філологами презентувати книгу прийшли і учні-восьмикласники. Аналізуючи видання, вона відзначила, що репортажі автора випромінюють тепло людських сердець, природний неповторний світ Карпатського краю. Від них віє духом народності. Це літопис добрих справ, слава про які іде далеко за межі нашого району. Подякувала автору за книгу, героями якої є наші земляки, за вміння правдиво висвітлити різні життєві долі вчитель української мови і літератури Поліна Шовак. Її колега Марія Добоні звернула увагу на художнє оформлення книги, фотоілюстрації, автором яких є Василь Пилипчинець. Щиро подякував вчителям та учням, завідуючій бібліотекою Єві Горовій за тісну співпрацю з районним часописом, за увагу та визнання його творчості автор книги Василь Пилипчинець. У своїй розповіді він говорив про те, як виникла ідея написання книги та її назви, добрим словом згадав тих людей, які фінансово підтримали появу його видання. На завершення літературного заходу Єва Іванівна привітала автора книги з Днем захисника Вітчизни і від жіночого колективу бібліотеки для дітей вручила йому квіти. На знак вдячності Василь Васильович пригостив учасників заходу цукерками.