Ведмедиця Роза, яку привезли на Закарпаття, сама носить собі сіно (ФОТО)

Тим часом з твариною, яку визволили з клітки поблизу райцентру Літин на Вінниччині і доставили у центр реабілітації бурих ведмедів на Закарпатті, ветеринари мають нову проблему. — Бачили б ви нині свою Розу! — із захопленням розповідає Наталія Цендра, прес-секретар Національного природного парку «Синевир», де створено центр реабілітації бурих ведмедів. — У неї з’явилася радість в очах. Коли забирали її з Літина, тварина була сумна, особливо видавали її стан очі. Нині тішиться, як мала дитина. Сама нагорнула сіна Пані Наталія каже, що майже кожен день бачить ведмедицю. За її словами, ведмеді мають властивість звикати до людей, які часто потрапляють їм на очі. «Я ще здалеку підходжу до території центру, як Роза починає бігати взад-вперед, ледь не пританцьовуючи при цьому, — каже співрозмовниця. — Зазвичай пригощаю її яблуками чи рибою. У Рози дуже змінилися очі. А вони, як відомо, видають стан душі. Ведмедиця стала веселою. Свою радість виказує, стаючи на задні лапи, виляє хвостом». — Тепер наша Роза має власне помешкання. Вона облюбувала один зі штучних барлогів, які спеціально підготовлені на території заповідника. Сама наносила сіна. Як це робила? Трохи горнула лапою, а то набирала в рот і несла, щоб було м’яко спати. Так цікаво було за цим спостерігати. Годують ведмедицю, як і ще двох поселенців нового центру, тричі на день. У раціоні — каша, овочі, фрукти, риба. Частину харчів беруть у магазинах. Крім того, овочі і фрукти постійно є у годівницях. А ось медом не балують. Його дають не більш як раз на тиждень. І то небагато. Щоб не псувалися зуби. Бо їх складно лікувати. До клітки зовсім не підходить — Спочатку ми не знали, як Розу виманити з клітки, а тепер все навпаки — вона обминає її десятою дорогою, — розповідає ветеринар центру реабілітації ведмедів «Синевир» Михайло Маслей. — Маємо нову проблему з ведмедицею. Медичні обстеження тварин у центрі обов’язкові. Для їх проведення ведмедів заманюють у клітку. Роблять це простим методом — кладуть мед, і тварини спокушаються на таке. На відміну від інших ведмедів, Роза не піддається на хитрощі ветеринарів. — У перші дні ми хвилювалися за Розу, бо не могли виманити з клітки, — продовжує пан Михайло. — Тварина перенесла стрес. Ніяк не наважувалася змінити звичні для себе умови проживання. Здавалося, що та клітка для неї є золотою. Тільки через два дні, врешті, повільно вийшла на волю. Думатимемо, як надалі її знов заманити в клітку для обстеження. Нині бачимо, що тварина здорова. Ведмедиця багато ходить. У неї гарний апетит. Сподіваємося, буде купатися. На території центру є басейн. Коли потеплішає, напустимо воду. Стала зіркою телебачення в Австрії та Німеччині Як повідомила Наталія Цендра, починаючи з лютого міжнародна організація «Чотири лапи» продовжить проект з визволення ведмедів, яких утримують у неволі. Їх так само, як нашу Розу, доставлятимуть у новостворений центр реабілітації. Перебіг реалізації проекту максимально пропагують у засобах масової інформації. Під час визволення з неволі нашої ведмедиці також були присутні зарубіжні журналісти. Амір Халіл, керівник міжнародної організації «Чотири лапи», передав у прес-службу Національного парку «Синевир» відео із сюжетами, які транслювали на телебаченні в Австрії та Німеччині про визволення з неволі, перевезення і адаптацію літинської ведмедиці Рози. Нинішнього року планується створення у Національному парку «Синевир» екооствітнього центру. Він організовуватиме, зокрема, туристичні подорожі до реабілітаційного центру бурих ведмедів.