Від помірного клімату до майже середньоазійського: як глобальне потепління змінює погоду на Закарпатті
Чому на Закарпатті дедалі частіше фіксують температурні максимуми, через що погода стає контрастнішою, чи справді клімат наближається до середньоазійського та чого очікувати в найближчі десятиліття — в інтерв'ю Mukachevo.net розповів начальник Закарпатського обласного центру з гідрометеорології Василь Манівчук.
Понад +39°C на рівнині, нові температурні рекорди та виснажлива спека, яка тримається вже кілька тижнів поспіль. Попри це, називати цьогорічне літо на Закарпатті безпрецедентним поки що не варто.
Як розповів Mukachevo.net начальник Закарпатського обласного центру з гідрометеорології Василь Манівчук, в історії спостережень, які ведуться з 1945 року, в області вже фіксували періоди надзвичайно високих температур.
Один із них припав на початок 1950-х років. Зокрема, дуже спекотним був 1952 рік. Окремі рекорди того періоду не вдалося перевершити навіть під час останніх хвиль спеки. Новий період високих температур припав на 2022–2024 роки, коли на Закарпатті також неодноразово оновлювали історичні максимуми.
Тому нинішнє літо, хоча й принесло надзвичайно високі температури, не можна назвати найспекотнішим за весь час спостережень. Водночас окремі його періоди вже увійшли в метеорологічну історію області.
Спека відступить лише тимчасово
Найближчими днями погодні умови на Закарпатті зміняться через проходження активного атмосферного фронту. Температура на більшій частині області знизиться приблизно на 6–8 градусів, з’явиться хмарність, пройдуть короткочасні зливові дощі та грози.
На рівнинній частині області максимальна температура становитиме близько +29°C. В Ужгороді та Берегові вона ще може сягати +30…+31°C. У гірській частині прогнозують від +18…+20°C у високогір’ї до +26…+29°C у населених пунктах гірської зони.
Після тривалої спеки проходження атмосферного фронту може супроводжуватися небезпечними погодними явищами. Разом зі зливами та грозами місцями можливі град і шквали. Через це Закарпатський гідрометцентр видаватиме штормові попередження залежно від розвитку метеорологічної ситуації.
«Це буде одночасно і полегшення, і певні ризики. Після спеки можуть виникати грозові осередки, сильні зливи та випадати град», — пояснює Василь Манівчук.
Водночас розраховувати на тривалу прохолоду не варто. Зниження температури буде короткочасним, адже надалі на території області знову переважатиме суха повітряна маса.
Після вихідних температура почне поступово зростати. На рівнинній частині Закарпаття очікується переважно +30…+33°C. За словами метеоролога, літня спека збережеться щонайменше до середини серпня. Тому атмосферний фронт принесе лише тимчасове полегшення, після якого спекотна погода повернеться.
Причиною тривалої спеки став потужний антициклон, який охопив величезну територію — від Північної Африки та Аравійського півострова до Кавказу, Центральної і Південної Європи та майже всієї України. Він приніс практично безхмарну погоду, відсутність опадів і високі температури.
Активний атмосферний фронт, який проходитиме через Закарпаття, пов’язаний із циклонічними процесами над Атлантикою та північною частиною Європи. Проте його вплив буде нетривалим.
Червень побив рекорди на всіх метеостанціях
Особливо спекотним цього року став червень. За словами Василя Манівчука, історичні максимуми були перевищені на всіх пунктах спостережень Закарпатського гідрометцентру.
У Берегові попередній червневий рекорд зафіксували у 2022 році — тоді максимальна температура становила +37,4°C. Цього року стовпчики термометрів піднялися до +39,5°C, тобто на 2,1 градуса вище.
Подібна ситуація спостерігалася не лише на рівнинній частині області, а й у горах. На високогірній метеостанції Плай у 2022 році максимальна червнева температура становила +25,3°C. Цьогоріч там зафіксували вже +27°C, перевищивши попередній показник на 1,7 градуса.
Липень також був дуже теплим, однак не став рекордним для більшості метеостанцій. Винятком стало 1 липня, коли було перевищено історичний максимум, що тримався з 1950 року. Тоді зафіксували +33,1°C, тоді як цього року температура піднялася до +35,2°C.
Утім, надалі липень кардинально не відрізнявся від інших спекотних років. Натомість початок серпня приніс Закарпаттю майже щоденне оновлення температурних рекордів.
Першого серпня було перевищено максимум, який тримався з 1994 року, другого серпня рекорд того ж року вдалося побити на 0,1 градуса, третього — на один градус, четвертого — на 1,1 градуса. Найбільше перевищення зафіксували 5 серпня: температура виявилася на 3,2 градуса вищою за попередній рекорд 2015 року.
За словами Василя Манівчука, такі показники дають підстави прогнозувати, що серпень може стати одним із найтепліших місяців за всю історію спостережень на Закарпатті.
Чому на Закарпатті спека відчувається сильніше
Попри високі температури, Закарпаття не є найспекотнішим регіоном України. Ще вищі показники фіксують у Миколаївській, Запорізькій та Одеській областях.
Водночас через місцеві особливості навіть нижча температура на Закарпатті може переноситися важче.
«Іноді на морському узбережжі при +42°C людина може почуватися комфортніше, ніж в Ужгороді при +36°C. Але це вже суб’єктивне відчуття. Самі температурні рекорди є чіткими фізичними величинами, які вимірюються за однаковими стандартами», — пояснює Василь Манівчук.
Температурний режим усередині самої області також суттєво відрізняється. На рівнині, зокрема в Ужгороді, Берегові чи Хусті, може бути майже на 10 градусів тепліше, ніж у високогір’ї.
Наприклад, для метеостанції Плай максимальна температура становить близько +27°C, тоді як на рівнинній частині області в цей самий період можуть фіксувати до +38,5°C. Така різниця пояснюється вираженою вертикальною зональністю Закарпаття: зі збільшенням висоти над рівнем моря температура помітно знижується.
Глобальне потепління вже не є предметом дискусії
Найважливішими для метеорологів є не окремі рекордні дні, а тривала тенденція. За словами Василя Манівчука, зміна клімату та глобальне потепління вже не є теорією чи предметом дискусії — їх підтверджують багаторічні спостереження.
Протягом останніх 20 років на Закарпатті стабільно зростають максимальні температури. Одночасно змінюється і характер інших погодних явищ: частіше виникають сильні грози, інтенсивні зливи, шквали та буревії. Вони стають не лише регулярнішими, а й різкішими за своїми проявами.
«За останні 20 років ми перейшли від помірного клімату до більш різкого, певною мірою подібного до клімату Середньої Азії. І тенденція до посилення таких явищ безперечно зберігається», — зазначає начальник Закарпатського ЦГМ.
Йдеться не про те, що клімат Закарпаття вже повністю став середньоазійським. Подібність полягає передусім у дедалі різкіших контрастах: тривалі сухі та спекотні періоди можуть швидко змінюватися потужними грозами, локальними зливами, градом і шквалами.
Чому в одному місті може бути і злива, і сонце
Контрастною погода на Закарпатті стає не лише в різні дні, а й одночасно в різних частинах області. Інколи відмінності можна побачити навіть у межах одного міста.
За словами Василя Манівчука, в одній частині Ужгорода може пройти сильна злива з градом, тоді як за кілька кілометрів не випаде жодної краплі дощу.
Це пояснюється локальним характером літніх гроз. Окремий грозовий осередок може мати лише 5–10 кілометрів у діаметрі. Він приносить сильний дощ, град і шквали на обмежену територію, тоді як сусідні населені пункти або навіть інша частина того самого міста залишаються поза зоною опадів.
Тому ситуація, коли в одному районі Закарпаття вирує негода, а в іншому світить сонце, для літнього періоду є природною.
Чому прогнозоване похолодання після 2010 року не настало
Особливо показовими є багаторічні графіки температур, які складають метеорологи. Раніше в них простежувалася певна циклічність: приблизно 30-річні періоди потепління змінювалися періодами зниження температури.
Відповідно до цієї закономірності, приблизно після 2010 року мав розпочатися черговий прохолодніший цикл. Температури повинні були поступово стабілізуватися, а згодом почати знижуватися.
Проте цього не сталося.
Після 2010 року температури не пішли вниз, як це відбувалося під час попередніх природних циклів. Вони продовжили утримуватися на високому рівні або зростати. Таким чином, очікуваний прохолодніший період фактично не настав.
За словами Василя Манівчука, це свідчить про те, що колишня багаторічна циклічність уже не працює так, як раніше. Природні коливання клімату зберігаються, однак загальна тенденція до потепління стає сильнішою і перекриває очікувані періоди зниження температури.
Тобто раніше після кількох десятиліть потепління природа частково компенсувала його прохолоднішим періодом. Тепер такого вираженого зниження не відбулося, а температури продовжують підніматися. Саме це метеорологи вважають одним із найбільш очевидних проявів довгострокової зміни клімату.
Потепління найбільше відчують Карпати
За прогнозами наукових установ, температура в Україні продовжуватиме зростати щонайменше до 2050 року. Найпомітнішими зміни можуть стати саме у високогірній частині Карпат.
Очікується, що у високогір’ї температура може підвищитися приблизно на 2,5°C. На рівнинній частині Закарпаття потепління також триватиме, однак його темпи можуть бути дещо нижчими.
На перший погляд, кілька градусів можуть здаватися незначною зміною. Проте для гірських територій навіть таке підвищення матиме серйозні наслідки.
Насамперед воно вплине на сніговий покрив. Через тепліші зими сніг у горах випадатиме рідше, швидше танутиме та менше накопичуватиметься. Якщо раніше снігові запаси могли зберігатися протягом тривалого часу і поступово живити річки навесні, то в майбутньому цей природний запас води скорочуватиметься.
У результаті навесні та влітку річки можуть отримувати менше води від танення снігу. Це збільшує ризик тривалих періодів маловоддя, особливо під час спекотного та сухого літа.
Водночас зменшення снігових запасів не означає, що паводків стане менше. Навпаки, вони можуть змінити свій характер. Замість поступового підняття води під час повільного танення снігу дедалі частіше виникатимуть швидкі дощові паводки.
Після тривалого сухого періоду за кілька годин може випасти велика кількість опадів. Ґрунт не встигає увібрати всю воду, тому вона швидко стікає зі схилів у річки та потоки. Це створює ризик раптового підняття рівня води, підтоплень, розмивання берегів і пошкодження доріг.
Більше спеки, посух і сильних злив
Потепління впливатиме не лише на сніг та річки. Зі зростанням середніх і максимальних температур збільшуватиметься тривалість спекотних періодів.
Дні з температурою понад +30°C можуть ставати частішими, а хвилі спеки — довшими. При цьому сам факт потепління не означає, що кожне наступне літо обов’язково буде рекордним. Між окремими роками й надалі залишатимуться природні коливання, однак загальний температурний фон поступово підвищуватиметься.
Тривала спека посилюватиме випаровування води з ґрунту, водойм і рослинності. Через це швидше пересихатимуть верхні шари ґрунту, зростатиме небезпека посух і лісових пожеж, а рослини потребуватимуть більше вологи.
Водночас опади розподілятимуться дедалі нерівномірніше. Тривалі сухі періоди можуть перериватися короткими, але надзвичайно інтенсивними зливами. Значна кількість води випадатиме за кілька годин, тому вона не завжди встигатиме поповнити підземні води та запаси вологи в ґрунті.
Саме тому зміна клімату може одночасно збільшувати ризики і маловоддя, і раптових паводків. Упродовж кількох тижнів регіон може потерпати від нестачі опадів, а потім отримати надмірну кількість води за одну сильну зливу.
Такі процеси, за словами начальника Закарпатського гідрометцентру, вже поступово проявляються в області. Спека стає тривалішою, температурні рекорди оновлюються частіше, а грози, зливи та буревії мають дедалі різкіший і локальніший характер.
Тому головною зміною для Закарпаття в наступні десятиліття може стати не просто поступове підвищення температури, а загальна нестабільність погоди: довші хвилі спеки, різкі переходи від посухи до злив, менші снігові запаси в горах, частіші періоди маловоддя та швидкі паводки після інтенсивних опадів.