Він проводився згідно Програми державного моніторингу довкілля в частині здійснення контролю якості поверхневих вод за гідрохімічними та радіологічними показниками лабораторією моніторингу вод та ґрунтів БУВР Тиси в наступних створах: р. Уж, 80 км, смт. В.Березний; р. Уж, 54 км, нижче м. Перечин; р. Уж, 40 км, м. Ужгород, водозабір (дериваційний канал); р. Уж, 28 км, с. Сторожниця, кордон зі Словаччиною; р. Улічка, права притока р.Уж, 1 км, с. Забрідь, гирло; р. Убля, права притока р.Уж, 1 км, с. М.Березний, гирло; Стан водних об’єктів (якість води) за більшістю показників загально-санітарного аналізу і специфічних показників у контрольних створах басейну річки Уж відповідає санітарним правилам і нормам охорони поверхневих вод від забруднення у тому числі йдеться про запах, кольоровість, розчинений кисень, біохімічне споживання кисню, перманганатна окислюваність, хімічне споживання кисню, водневий показник (рН), амоній-іони, нітрит-іони, нітрат-іони, фосфат-іони, загальний фосфор, мінералізація, сульфати, хлориди, нафтопродукти, феноли, синтетичні поверхнево-активні речовини, хром, мідь, цинк, нікель, кадмій, свинець. Вміст специфічних показників (феноли, нафтопродукти, синтетичні поверхнево-активні речовини) та важких металів не перевищували граничнодопустимих концентрацій. Небезпечні речовини (специфічні показники: феноли, нафтопродукти, синтетичні поверхнево-активні речовини, важкі метали) у поверхневі водойми надходять від промисловості, випусків каналізації, добрив, хімічних засобів захисту рослин, що застосовуються в сільському господарстві. В літній меженний період якість води в р. Уж нижче міста Ужгород за деякими гідрохімічними показниками не відповідала вимогам за Сан-ПіН 4630-88 по показниках: азот амонійний, нітрит-іони, біохімічне споживання кисню (БСКп). В цілому, протягом останніх років якість поверхневих вод річок басейну річки Уж відповідала Санітарним правилам і Нормам (Сан-ПіН 4630-88), завдяки тому, що річки області ще здатні до самовідтворення. Але ситуація з кожним роком ускладнюється і тому місцевим органам влади необхідно докласти максимум зусиль щодо відновлення та забезпечення ефективної роботи каналізаційно-очисних споруд. Основний вплив на водні ресурси зумовлюється скиданням забруднених стічних вод у поверхневі водні об’єкти без очищення. Головними причинами цього є відсутність або незадовільний технічний стан функціонуючих каналізаційно-очисних споруд та мереж, зменшення їх потужностей протягом останніх років. Ефективність очищення стічних вод в басейні р. Уж є невисокою через перевантаження очисних споруд, недотримання умов скидання промислових стічних вод. В результаті, частина стоків не проходить нормативної очистки і надходить у поверхневі води як недостатньо-очищені води. Так, очисні споруди м. Ужгорода працюють понад 40 років без оновлення і нині вже не можуть забезпечити потреби міста, яке значно збільшилось. За проектної потужності каналізаційних очисних споруд 50 тис. м3/добу, фактично вони приймають 80 тис. м3/добу, а в дощову погоду – 90–110 тис. м3/добу стічних вод. Відповідно системи водоочищення працюють з перенавантаженням у 2 рази і на сьогоднішній день не можуть забезпечити ефективну очистку стоків, що негативно впливає на якісний стан поверхневих вод р. Уж нижче міста Ужгорода. Якщо враховувати коливання водності протягом року і нерівномірність скидів стічних вод, то будь-який аварійний скид в річку може призвести до загрозливої екологічної ситуації транскордонного масштабу. В цілому потребують реконструкції і капітального ремонту зі збільшенням потужностей КОС м. Ужгорода та смт. Великий Березний. Нажаль, через відсутність належного фінансування протягом 2013 року та І кварталу 2014 року заходи практично не виконувалось, повідомляє БУВР річки Тиса.