Вона стала першою дівчиною в підрозділі: історія 22-річної військової 128 Закарпатської бригади

Військовій Юлії з позивним «Джері» щойно виповнилося 22 роки. У 20 років дівчина обрала службу в ЗСУ. Її чоловік також був захисником України, він загинув на передовій.

Шлях до війська у Юлії не був простим — поліція та нацгвардія відмовляли. Але вона не здалася, подала заявку через інтернет. Бригаду обирала за порадою брата — теж воїна. Хотіла бути ближче до свого.

«Так, інколи хочеться просто побути дівчиною. Повернутися туди, де немає війни, будувати сім'ю, вивчати щось нове. Але я з дитинства марила армією. Мені подобався адреналін, форма, зброя. Це було моє остаточне рішення».

У підрозділі поява Юлі стала подією. Командир згадує з усмішкою:

«Юля була першою дівчиною у нас. Ми не знали, як це буде. Заморочились, приготували окрему кімнату, створили умови… не розуміли, що за «пані» до нас їде. А виявилося все просто: вона стала невід’ємною частиною нашого механізму».

Вона швидко довела: ні вік, ні стать не є показником кваліфікації. Поки інші сумнівалися, Юля вже тримала в руках викрутку та паяльник, опановуючи технічну сторону дронів.

За вдалими вильотами стоїть особиста драма, про яку Юля говорить стримано. Її чоловік віддав життя за Україну. Багато хто після такої втрати міг би зламатися. Юля ж перетворила біль на мотивацію.

«Після втрати чоловіка життя стало іншим. Моя служба зараз — це мотивація помститися за нього. Кожен виїзд я почуваюся спокійно. Ніби він мене заспокоює і оберігає. Хоча страх десь там, глибоко, завжди є».

На бойових завданнях вона не просить поблажок. Хоча побратими іноді намагаються підстрахувати, забрати важку роботу, Юля стоїть на своєму: «Я хочу бути на рівні з іншими».