Показала, як випікається справжня Закарпатська паска, жителька села Олександрівка, або ж Шандрово Хустського району, Микулець Анна. Вона пам'ятає, як до Великодня готувались її пращури, та з року в рік, не дивлячись на вік, продовжує зберігати традиції цієї непростої справи. На Закарпатті головний їстівний атрибут Великодня печуть несолодким. В традиційному рецепті немає родзинок, кураги, та білої глазурі. Печуть паски у четвер, або в суботу перед святом. Важливо, звечора просіяти борошно, щоб воно "нагрілось". Рано-вранці всі жінки в родині повинні молитись і в той самий час бабуся з молитвою змішує тісто. Це потрібно для того, щоб святий хліб був наповнений хорошою енергетикою та точно вдався. Прикрашають кулічі просто - косичками та хрестиками з тіста. Також обов'язково змащують сирим яйцем, щоб рум'яною була. Печуть пасок не 1-2, а майже 10, щоб на всю родину вистачило. А окрім паски, з того ж тіста роблять пісний хліб, який їстимуть в останні дні перед святом. Для випікання раніше не було спеціальних форм, тому святкові пасочки пекли в каструлях, мисках та саморобних металевих формах. І хоч вже в кожного в будинку є сучасна газова, або електро піч, та паску в Олександрівці печуть в спеціальній старовинній глиняній печі. Її використовують тільки раз на рік, щоб зберегти традиції. Бабуся Анна каже, що тільки так паска буде доброю. Поки піч гріється, а тісто підходить, на нього обов'язково кладуть гілочку верби, освяченої напередодні та продовжують молитву. Коли паски спеклись, їх виймають та накривають тканиною, щоб вони повільно охолонули. Так кірочка не стане надто твердою. А в піч складають дрова вже наступний рік. За цей час вони, якраз добре підсохнуть.