Ще не вщухли враження від нещодавньої яскравої виставки Народного художника України Івана Бровдія, як у залах оселилися чергові полотна. Цього разу – Народного художника України, лауреата премії Т.Шевченка Юрія Герца. Виставка, яка стала меморіальною, зібрала тих, хто знав великого митця Закарпаття за його життя. Юрій Герц зовсім недавно пішов з життя, але лишив по собі колосальний доробок, колекцію власних упізнаваних, характерних, колоритних картин. На відкритті виставки виступили з добрими словами про автора, пам’яті якого виставка і присвячена, ті, хто бажав сказати, мовити б, слово про Майстра. Серед них - мистецтвознавець Людмила Біксей. Саме вона доклалася до організації виставки, відбору робіт з величезного доробку Юрія Герца. Цікаві речі розповів голова Закарпатського відділення Спілки художників України Борис Кузьма, який показав присутнім Юрія Герца як товариша, наставника і доброго колегу. Також слова на згадку про близького друга знайшли народні художники України Володимир Микита та Іван Бровді. Вони подякували дружині Юрія Герца – пані Наталі, яка зовсім не в дусі капіталістичної епохи, не пустила на продаж роботи, що належать пензлю її чоловіка, а віддала їх у музей. Всі промовці згадували епізоди з життя митця, чиї роботи сьогодні виставлені у залах музею, розповіли про його звички, характер… Ділилися спогадами, і всі вони були світлими. Як сказав Володимир Микита, «говорити про цього чоловіка мож цілий день», але загостритися слід на одному – за життя Юрія Герца про нього всі казали незмінно одну річ: «сейсь чоловік усе лем малює». Іван Бровді слушно підсумував: «Юра знайшов себе. Його не можна ні з ким переплутати. Це – стабільний, настоящий закарпатський художник.» По закінченні урочистої частини, гості виставки поклали квіти до портрету Юрія Герца, авторства Тараса Данилича, а відтак роздивилися ще раз його картини, у яких і є кредо Юрія Герца: «Художник повинен співати пісню про свій народ.»