9 квітня 2010 р. в Закарпатському облводгоспі був проведений семінар з оцінки екологічного стану Берегівської транскордонної польдерної системи згідно вимог Водної Рамкової Директиви ЄС. Метою семінару було представлення результатів досліджень з оцінки екологічного стану Берегівської транскордонної польдерної системи зацікавленим організаціям і громадськості. Для зрозуміння суті завдання, яке було поставлене перед групою експертів потрібно додати, що ВРД вимагає проведення характеристики кожного водного об'єкту з метою встановлення його екологічного стану, а екологічний стан встановлюється за допомогою класифікації, що включає в себе біологічні, а також допоміжні абіотичні параметри: гідрохімічні (якості води) та гідроморфологічні. За орієнтир приймаються референційні умови, що, по суті, є умовами "недоторканого" стану або стану незначного антропогенного впливу. Якщо мова йде про штучні та істотно змінені водні об'єкти, то оцінюється їх екологічний потенціал. В роботі семінару взяли участь експерти водогосподарських відомств області, науковці Київського Національного університету ім. Т. Шевченка, Київського інституту гідробіології НАНУ, експерти/спеціалісти ВАТ "Укрводпроект", Державного управління охорони навколишнього природного середовища, Державної екологічної інспекції в Закарпатській області та партнери проекту: Верхнє-Тисайська Дирекція охорони довкілля і водних справ Угорщини, Міжвідомча науково-дослідна лабораторія охорони природних екосистем УжНУ, Закарпатський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції с. В. Бакта ("Облдержродючість"), мас-медіа. Керівник проекту Кисіль Олег, головний інженер облводгоспу, коротко окреслив зміст проекту та ознайомив з результатами та досягненнями проекту, в тому числі з ходом розчистки пілотної ділянки магістрального каналу Чаронда-Латориця. Ободовський Олександр, професор Київського Національного університету ім. Т. Шевченка, підводячи підсумки польових робіт та визначаючи характеристики з гідроморфологічної оцінки Берегівської транскордонної польдерної системи, підкреслив, що була проведена ідентифікація водних об'єктів і виділено 3 класи об'єктів. За даними оцінки зі всіх річкових водних об'єктів розташованих на території БПС, 81% - річки, а 19% відноситься до кандидатів до істотно змінених водних об'єктів. Найбільше впливає на погіршення класу господарське освоєння заплавних земель. Тому всі річкові водні об'єкти БТПС належать до кандидатів в кандидати (ІІІ клас) та кандидатів в істотно змінені водні об'єкти (ІV, V класи). Згідно положень ВРД для таких водних об'єктів треба намітити заходи по покращенню та відтворенню їхнього стану, а саме розчищення русел з метою покращення їх водопропускної здатності. З метою відновлення природних умов берега та прибережних смуг рекомендується засадження цих ділянок місцевою рослинністю (верба, вільха та ін.). Вищеперераховані заходи створять передумови досягнення ІІ доброго класу гідроморфологічного стану, що є основною умовою ВРД для природних водних об'єктів. Була проведена також гідро морфологічна оцінка 45 озер. Серед досліджених озер більша частина відповідає ІІ доброму класу гідроморфологічного стану. Проте, в ряді випадків зустрічається І відмінний і ІІІ задовільний класи. Для перших двох слід застосовувати заходи щодо збереження та підтримання цих станів, а для останнього - щодо його покращення та відтворення. Найбільш вразливими з огляду на вплив господарської діяльності є характеристики форми руслової улоговини та заплави. В цьому контексті слід покращити внутрішній водообмін в озерній улоговині та мінімізувати вплив оранки заплавних оточуючих територій. Всі п'ять магістральних каналів БТПС (Чаронда-Тиса, Чаронда-Латориця, Сипа-Чаронда, Верхнє Сернянський та Нижнє Сернянський) відносяться до штучних водних об'єктів. Відповідно клас їх гідроморфологічного стану найгірший - V дуже поганий. Покращити стан цих водних об'єктів до природного неможливо і не вимагається положеннями ВРД. Разом з тим розроблення заходів, які сприяють покращенню сучасних умов функціонування цих об'єктів є актуальним, що і переслідує кінцева мета даного проекту. Були наведені такі висновки і рекомендації: Професор підкреслив, що наслідком зарощеності каналів є погана динаміка водних мас, тому, втіливши плани з реконструкції БПС "допоможемо водним об'єктам покращити гідроморфологічні властивості, а на прибережній смузі припинити оранки, щоб дати природній рослинності відновитися". Осійський Едуард, начальник відділу водних ресурсів облводгоспу проінформував про отримані результати оцінки хімічних елементів якості води та точкові джерела забруднення на території БПС. Доповідач підкреслив, що потужніми забруднювачами поверхневих вод БПТС є використання пестицидів у сільськогосподарському виробництві, транспортні шляхи поряд з водотоками, відсутність централізованого водопостачання та водовідведення у населених пунктах, засмічення території побутовими відходами. Афанасьєв Сергій, заступник директора Київського інституту гідробіології НАНУ проінформував, що польові дослідження Берегівської транскордонної польдерної системи проводилися спільно з угорськими колегами як на українській так і угорській територіях проекту. На всіх створах відбору проб проводився опис біотопів, вимірювалась температура води, розчинений кисень, насиченість розчинним киснем води, рН та електропровідність води. Для кожної ділянки заповнювалась форма "Польового протоколу". Були узгодженні методики оцінки екологічного стану та провели обробку результатів. Продемонстровані доповідачем результати комплексної оцінки екологічного стану басейну наведені відповідно до положень Водної рамкової директиви ЄС: Віктор Дуркот, експерт з ГІС представив учасникам семінару результати роботи щодо відображення у гео-інформаційній системі проекту результатів проведених досліджень у формі тематичних карт. Туткович Бернадет, експерт з Верхнє-Тисайської Дирекції охорони довкілля і водних справ, Угорщини проінформувала про оцінку екологічного стану угорської частини Берегівської транскордонної польдерної системи. По представленим доповідям відбулося їх обговорення і підведено підсумки. Результати досліджень будуть використані у подальшій роботі, яка буде проводитись проектувальниками та водниками на території проекту.