Адже цей період в історії Закарпаття, без сумніву, був найчорнішим. Тільки за 1939-1944 роки було знищено понад сто тисяч закарпатців, переважно єврейської національності. Тому за наругу і блюзнірство сприйняла громадськість появу в будинку обласної адміністрації портретів керівників краю гортистської Угорщини, яка була союзником Гітлера. Вочевидь, критика подіяла, бо зникли портрети двох найодіозніших керманичів Закарпаття згаданого часу – Міклоша Козми та Вілмоша Томчані. Зате чомусь залишився їхній попередник Жігмонд Перені. Також незрозуміло, чому в галереї керівників краю висить портрет мадярона Олександра Ільницького, який ніколи не керував Закарпаттям, а був тільки радником угорської окупаційної влади.