Закарпатець збирає моделі авто з пластиліну (ФОТО)

Олександр Гусар народився і виріс у Королеві. Як і годиться в селі, батьки багато працювали і дітей до цього привчали. А вечорами, особливо довгими зимовими, тато сідав за улюблене заняття – виготовляв макети потягів з пластиліну. Це сподобалося й Олександру, котрий уважно спостерігав за батьковими рухами. А ще змалечку хлопець зацікавився технікою, адже хата, в якій мешкав, знаходилася на околиці села, де на полі працювали різні сільськогосподарські агрегати. Малий Олександр часто бігав туди і просив трактористів, водіїв або комбайнерів, щоб його покатали. Допитливого хлопця цікавило все – від гвинтика до двигуна. Він постійно запитував, що і як працює? Якось ввечері зробив модель свого першого комбайна, який перевершив всі роботи батька, адже був зовсім як справжній, тільки в зменшеному вигляді. З того часу Олександр вдень бігав у поле і придивлявся до техніки, потім до півночі міг просидіти за виготовленням копій з пластиліну. Як розповів батько, син години проводив за роботою і часто навіть засинав за столом, тож доводилося на руках відносити його у ліжко. Ніщо хлопця так не приваблювало, як техніка та виготовлення моделей. Як тільки щось нове побачить, одразу відтворює з пластиліну. Довелося виписувати журнали, де розповідалося про нові марки вітчизняної і зарубіжної техніки. «Мені навіть у сні нові ідеї приходили. Я мріяв виготовити всю сільськогосподарську техніку, яка є в світі», – розповідає Олександр. Йому це майже вдалося, адже у своїй колекції має більше 1000 моделей. Тут є комбайни різних марок, сівалки, трактори, вантажні автомобілі, які не відрізняються від оригіналів. Він знає про техніку все, тому й професію обрав саме завдяки хобі, – трудиться трактористом на Затисянському хімзаводі у Горбках. У своєму гаражі має автомобіль «Жигулі» (в народі його назвали «копійкою»), якому 41 рік, а він виглядає, ніби тільки-но зійшов з конвеєра. Є тут і два мотоцикли, які, здається, ще не виїжджали на дорогу. «Хтось може подумати, що я це добро для краси тримаю, – каже Олександр. – Я ж на своєму транспорті побував і в Криму, в Києві, Сумах, бо знаю, що він мене не підведе. Дуже люблю свою техніку, щодня розмовляю, мов з живими людьми, питаю, чи щось «не болить». Впевнений, якщо би мені довірили космічний корабель чи підводний човен, то, гарантую, вони б працювали без аварій, як годинник».