Закарпатські націоналісти вшанували пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 рр. (ФОТО)

Окремо від влади, без будь-яких політичних закликів та інтриг, прості патріоти вирішили вшанувати своїх штучно знищених співвітчизників. Розпочався День пам'яті о 13.00 в будинку "Просвіти", де присутні мали змогу ознайомитись зі стрічкою українського кінорежисера Олеся Янчука, знятої за мотивами повісті Василя Барки "Жовтий князь". Нікого з глядачів фільм з очевидних причин не зміг залишити байдужим. Опісля відбувся збір біля пам'ятника політрепресованим, що знаходиться в сквері на площі Поштовій. Разом із представниками Ужгородської богословської академії, Карпатським університетом ім. Августина Волошина, крайовим товариством "Просвіта", КУНом, "Карпатська Січ" виклала із запалених свічок хрест і поклала до пам'ятника квіти, після чого відбулась пам'ятна панахида та вшанування хвилиною мовчання всіх жертв Голодомору, всіх політв'язнів та репресованих, всіх найкращих синів та дочок України, які віддали життя за Батьківщину. Слово мали голова крайової "Просвіти" Павло Федака, що розповів про важливість цього дня та історичної пам'яті народу загалом. Ректор Ужгородської богословської академії, архімандрит Віктор Бедь ще раз нагадав присутнім про важливість національного самоусвідомлення та вшанування жертв комуно-жидівської системи, про важливість оминути подібну ситуацію в майбутньому. Також коротку промову виголосив активіст "Карпатської Січі" Руслан Каганець, що зумів дати вичерпну відповідь на питання про сутність нашої байдужості та до яких наслідків вона може призвести. І призвела, власне, рівно 80 років тому до нещадного геноциду. Після молитви усі присутні подались мовчазною ходою на перехрестя вулиць Корзо та Волошина, де було викладено напис свічками "Голод 32-33". Після всеукраїнської хвилини мовчання, горіння символічних свічок супроводжувала щира молитва за душі померлих страшною смертю. Слово взяв голова "Карпатської Січі" Тарас Деяк : "Ми мусимо зберегти пам’ять про Голодомор і у 80-ті його роковини голосно заявити всьому світові про незмірний злочин проти нашого народу! Це наш обов’язок перед предками. Це наш обов’язок перед нащадками, аби вони мали право народитися вільними, народитися українцями". Закінчило акцію "Ужгород пам'ятає" викладення напису "Голод 32-33" на площі Ш. Петефі. Доречно буде сказати, що багато перехожих долучались до запалення свічок : чи то приносили свої, чи січовики роздавали їм власні. Таким чином, ужгородці об'єднались для вшанування невинних жертв, знищених штучним голодом. Нехай Закарпаття ця страшна подія фактично оминула, проте наша земля є складовою частиною великої України, великої нації, зі спільною історією та генетичною пам'яттю. Отже, нещастя наших співвітчизників є нещастями і нас самих. Не забуваймо про обірвані людські долі та ненароджені нові і не даймо історії повторитись. Світ пам'ятає. Україна пам'ятає. Ужгород пам'ятає. Тарас Деяк для Мукачево.net