Закарпатські прикордонники рятують тварин та надають їм притулок (ФОТО)

Короткі зворушливі історії про тварин, врятованих від вуличного життя прикордонниками Чопського загону, опублікували на сторінці ДПСУ.

Кіт Перун – повноправний член родини офіцера бойового підрозділу Романа, на псевдо Сулейман. Малим кошеням він прибився до позицій на Сумському напрямку, де тоді служив Роман. Прикордонник пошкодував маля, якому не вижити у зоні бойових дій, і взяв під опіку. Коли котик підріс, почав «віддячувати» трофеями – впольованими мишами та іншими шкідниками. Повертаючись з війни, Сулейман забрав Перуна додому. Так котик став іванофранківцем.

Песик Доббі з’явився біля управління загону кілька років тому. Прикордонники підгодовували його та обробляли від паразитів. Одного дня вуличний Доббі потрапив під колеса автомобіля. Його знайшли, відвезли до ветеринара й обробили рани. На щастя, критичних травм не було. Найбільше за песиком доглядала кінологиня Інна Семенчук – вона забрала його додому й вилікувала. Відтоді Доббі не надто хоче виходити за двір: травматичний досвід дався взнаки.

Колишня інспекторка прикордонного контролю, а нині працівниця загону Надія Павлова прихистила вдома котика Макса та собачку Ґрету. Кошеня знайшов на вулиці та подарував бабусі онук, а цуценя Надія Антонівна побачила на сторінці місцевих волонтерів. Песик, про якого активно писали у соцмережах, раптово зник. Разом із волонтеркою їй врешті вдалося його знайти. Тепер Ґрета живе у прикордонному Чопі як домашня улюблениця.

Кошеня Тайсон також знайшло прихисток у прикордонників. Воно з’явилося в управлінні загону, ніби нізвідки. Перший час ласкавий котик жив на території, де його підгодовували, але швидко отримав дім. Його забрала співробітниця загону Магда Квасовська. Тепер Тайсон – житель Чопа, мешкає у приватному будинку та активно ганяє мишей.

Працівниця Вікторія Карлівна знайшла місячне цуценя вночі у під’їзді свого будинку. Її розбудило жалісне скавчання. Жінка без вагань взяла маля додому, помила та нагодувала. Старша донька Юлія вмовила маму залишити собачку. За три місяці життя в родині вона підросла й стала найкращою подругою маленької Софійки. Назвали бешкетницю Луною.