Закарпатські ріки тонуть у смітті(ФОТО)

Вода - це життя, вважали стародавні греки і шанобливо ставились до кожної її краплини, розуміючи, що все живе починається з води А ми, що робимо ми з водою, з нашими річками? Всі береги річок вкриті побутовим сміттям, різного роду відходами, особливо ПЕТ-пляшками; береги розорані до урізу води, гноївка тече прямо в потічок і ... ще можна продовжувати й продовжувати. Але навіщо?! Коли ми самі поки-що не розуміємо, що ж ми творимо, що знищуємо і що залишимо по собі. Ніякі укази, постанови, накази, різного роду розпорядження органів влади не в силі спинити все це знущання над річками. Можливо тільки на підсвідомому рівні, кожен з нас має збагнути, що ж буде далі. Всі дуже добре розуміють, що ніхто чужий не прийшов і не засмітив річку, не розорав береги, не вирубав вздовж берега останні липи чи верби. Все це зробили ми самі - закарпатці. А потім нарікаємо на природу, Бога, які карають нас жахливими, катастрофічними паводками. А може ми того заслуговуємо своїм ставленням до річок, лісів, землі? І нехай кожен з нас, від домогосподарки до керівника різного рангу, подумки запитає себе: "Чому я так поступаю?". Невже пакет зі сміттям не можна віднести у спеціально відведене місце? Добре, якщо воно є поблизу, а не знаходиться за 10-15 км від хати. Невже сільський голова не усвідомлює, що у кожному селі повинна існувати комунальна служба, яка б вирішувала всі питання з утилізацією відходів? А кошти на фінансування комунальної служби, завжди, при бажанні, можна знайти. І знаходять ті, хто хоче зберегти надбання природи. А хто не хоче, той пише скаргу, в крайньому разі, в Ужгород або ж, взагалі, в Київ, вимагаючи негайно і за державні кошти почистити йому той чи інший потічок. І вже йде скарга за скаргою. Зараз ситуація в країні, і в Закарпатті зокрема, є зовсім інакшою: ніхто за державні кошти не буде чистити від сміття потічки, прибирати береги річок. Час вже й самим взятися до роботи. Сільські громади в змозі самі вирішувати локальні питання. При потребі фахівці водного господарства завжди нададуть кваліфіковану допомогу. Нехай голови сіл та містечок не чекають, що хтось з Ужгорода приїде прибирати і розчищати потічки і річки. Цього не буде. Краще сільським та міським головам взяти й прочитати "Закон про місцеве самоврядування" та Водний кодекс України. Але не тільки читати, а вже спробувати їх виконувати, а тоді в нас може й річки стануть чистішими і паводки обминатимуть наші домівки. (Див. http://baranynci.com.ua/, стаття від 07.05. 2009р.) Сьогодні необхідно також згадати про маєтки закарпатців, які, немов гриби після осіннього дощу, виросли на берегах річок і потічків. Побудувати побудували, але як правило, без жодного дозволу і більшість з них в прибережних захисних смугах річок і ніхто вже не гарантуватиме їм захисту від шкідливої дії води. Для прикладу, щоб захистити такі будинки на березі річки, державі необхідно затратити десятки тисяч, а можливо, залежно від проектно-кошторисної документації, й значно більше бюджетних коштів. Тому, ніхто і ніколи не захищатиме за державні кошти будівлі, збудовані незаконно в прибережних захисних смугах річок. Радимо всім, хто хоче збудувати будинок на мальовничому березі річки, добре подумати і, в першу чергу, отримати відповідні документи. А тоді вже вкладати кошти в будівництво, бо вода не знає кордонів та не вибирає чиє житло: простого селянина чи заможного бізнесмена. Пам'ятайте, що ми самі, закарпатці повинні добре усвідомити, що все залежить від них самих: і чистота наших річок, і уникнення катастрофічних паводків. Закликаємо Вас шанобливо ставитись до нашої чарівної карпатської природи і докласти максимум зусиль для збереження карпатських річок для майбутніх поколінь.