6 грудня - День Збройних Сил України. Незважаючи на досить невелику офіційну історію українського війська, справжній вік Української армії сягає кількох століть, а її бойові традиції формувалися у важких кривавих війнах і конфліктах від Київської Русі до Великої Вітчизняної війни. І сьогодні солдати і офіцери Збройних Сил України гідно продовжують традиції своїх дідів і батьків. Не всі нині, на превеликий жаль, розуміють значення власної армії, призначення якої захищати суверенітет та незалежність держави від зазіхань зовнішніх агресорів. Бажаєш жити в мирі - готуйся до війни, говорить мудре народне прислів'я. Армія — це один з основних елементів стабільного і впевненого розвитку Української держави, а тому й рівень забезпечення військових має бути відповідним до покладених на них завдань. Нині ж до складнощів військової служби додаються численні життєві проблеми, насамперед житлово-побутові, які не надихають оптимізмом і наснагою офіцерський корпус, особливо молоде покоління військовослужбовців. Військо – основа державності. Українське військо завжди було одним з найсильніших і одним з найпотужніших. У прадавні часи, коли перші слов’яни поселилися на землях України, вони були змушені захищатися від загарбницьких нападів кочівників. Потім, коли була створена держава Київська Русь, для її зміцнення треба було сильне військо. Це допомогло першій державі на нинішній території України стати однією з наймогутніших в Європі. Яскравим прикладом важливості армії для держави є Запорізька Січ. Головою держави був гетьман, який також керував армією. Запорізькі і реєстрові козаки були одними з найпотужніших у Європі. Із-за цього козаки і змогли відділити частину від Речі Посполитої для створення власної держави. Також українські військові проявляли мужність і силу у боротьбі за інші країни: реєстрові козаки у складі Речі Посполитої допомагали у надважливих битвах, у складі Російської Імперії допомогли перемогти найсильнішу на той час армію Наполеона, мужньо захищали Севастополь у Кримській війні, як у складі Австрії, так і Росії сумлінно відстоювали інтереси цих країн у I Світовій Війні. У II Світовій Війні головний удар прийняли на себе саме українські військові у захисті СРСР. Саме завдяки ним вдалося стримати наступ нацистських військ і потім зовсім здолати їх. З нагоди цього свята ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка запросила до себе солдатів однієї з військових частин Ужгорода. Працівник відділу обслуговування Оксана Шляхта провела екскурсію по бібліотеці для гостей. Військові не тільки з цікавістю прослухали запропоновану інформацію, а також вступили в діалог з бібліотечними фахівцями. Приємно відмітити, що цей візит не залишив їх байдужими. Крім того, Євгенія Напуда та Лариса Філіп провели історичну годину про становлення Української армії. А після лекції працівники бібліотеки пригостили солдатів гарячим чаєм та тістечками. Цікавою як для бібліотекарів, так і для читачів стала розповідь командира роти, який поділився з присутніми спогадами про свою службу в Африці в українських військах під егідою ООН. Ознайомившись з специфікою роботи і можливостями сучасної бібліотеки, хлопці пообіцяли, що не оминатимуть книгозбірню ні тепер, ні коли закінчиться строк їх служби. Головний спеціаліст відділу обслуговування ЗОУНБ ім.Ф.Потушняка Євгенія Напуда