На конференції йдеться про стан, роль та розвиток басейну річки Тиса в регіоні. Участь в заході взяв на запрошення угорської сторони й голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко та депутат облради Ростислав Федів. Угорщину на конференції представляють Імре Гоффман, заступник державного секретаря з питань зайнятості населення та водного господарства Міністерства внутрішніх справ Угорщини, Іштван Йоо, Міністерський комісар з питань Дунайської стратегії Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, Балаж Шомлоді, Генеральний директор Головної дирекції водного господарства Угорщини та інші посадовці. Основна мета конференції - налагодження міжнародного співробітництва територіальних органів самоврядування, обговорення можливостей співпраці в рамках Дунайської стратегії. За результатами конференції планується схвалити спільну заяву. На конференцію запрошені також представники Воєводина (Сербія), Кошице (Словаччини ), Марамуреш та Сату Маре (Румунія), а також східних областей Угорщини. Загалом на конференції присутні представники семи регіонів країн басейну річки Тиса. Відкриваючи конференцію Імре Гоффман зазначив, що річка Тиса, пересікаючи території Угорщини, Румунії, Словаччини, України та Сербії, ставить однакові завдання для цих країн . Проблеми річки, яка здатна спричинити як засуху, так і повені, не можна вирішити на рівні області або населеного пункту. Тому потрібно об’єднання зусиль для того, щоби вирішувати екологічні питання. Зазначалося, що на першій міністерській зустрічі Міжнародної комісії із захисту Дунай у 2004 році, представники країн басейну Тиси підписали заяву про наміри (програму спільних дій), у якій домовились про створення групи щодо Тиси, яка б координувала зусилля, пов’язані з інтегрованими планами водного господарства басейну. Пізніше Угорщина взяла на себе зобов’язання щодо створення та діяльності відповідного офісу. Після багаторічної підготовчої роботи, у листопаді 2014 року у місті Сольнок відкрито офіс, основні завдання якого – координація міжнародної та регіональної співпраці у галузі водного співробітництва басейну річки Тиса. Офіс виконуватиме також функції щодо координації роботи групи щодо Тиси. Голова облради Володимир Чубірко зазначив, що відкриття офісу – крок, який допоможе координувати наші зусилля та покликаний гармонізувати водогосподарські заходи на рівні басейну з урахуванням фахово визначених рамок та інтенсифікувати ефективне вирішення проблем цільової території із залученням всіх п’яти зацікавлених країн. Як позитив відзначив міжнародну співпрацю із захисту населення від ймовірних повеней. На його думку транскордонна співпраця з природоохоронних питань в останні роки найбільш результативно та плідно розвивалась з Угорщиною. Так, з 2001-го року було створено та введено в дію спільну автоматизовану інформаційно-вимірювальну систему прогнозування паводків та управління водними ресурсами АІВС-«Тиса», в складі якої на території Закарпаття та Саболч-Сатмар-Березької області на сьогодні надійно функціонують 152 автоматизовані вимірювальні станції. Також успішно впроваджуються новітні гідрологічні та гідравлічні моделі прогнозування паводкових ситуацій, на основі яких в недалекому минулому було визначено єдині спільні параметри створення рівноцінної безпеки як українських територій, так і прикордонних територій суміжних країн. Прикладом активного транскордонного співробітництва області протягом останніх років є співпраця в рамках реалізації проектів програми Європейського інструменту співробітництва та партнерства, зокрема в галузі водного господарства. За останні п’ять років Європейським Союзом надано допомогу для розвитку водогосподарського комплексу прикордонних територій в сумі близько чотири млн. євро. Саме в рамках цих проектів маємо великі напрацювання у здійсненні гідробіологічних та гідрохімічних досліджень, на базі яких розроблено проекти в сфері протипаводкового захисту та захисту від внутрішніх вод. Ці роботи стосувались таких транскордонних систем як Берегівська польдерна система, Батарська меліоративна система. Також Володимир Чубірко торкнувся питання фінансування протипаводкових програм. «Протипаводковий захист був, є і залишається одним з пріоритетів області. Спільна українсько-угорська протипаводкова програма розвитку вказує на те, що невиконання першочергових робіт на прикордонних ділянках спільного інтересу може негативно вплинути як на безпеку українських територій, так і суміжних країн. В минулих роках ми відчули наслідки відмінності між фінансуванням протипаводкових заходів, коли Україна отримувала в рази менше коштів, ніж країни-члени ЄС. Ми розуміємо, що Україна не є членом спільноти, однак треба розуміти, що вода немає кордонів. Досвід співробітництва спонукають нас спрямовувати зусилля на подолання бар’єрів, у тому числі фінансових, на шляху до спільної мети. Так, в рамках реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, українська сторона має змогу втілювати тільки проектні роботи, в той час як на структурні роботи коштів немає. До прикладу на спільній українсько-угорській Берегівській польдерній системі в рамках проекту транскордонного співробітництва здійснено нами розчистку чотири кілометри каналу, в той час як на угорській території до завершення наближаються роботи з реконструкції всієї системи. Очевидним є те, що якщо хочемо мати загальний позитивний ефект, тоді потребується пропорційне фінансування заходів», - зазначив Володимир Чубірко. Представники регіонів Сербії, Словаччини та Румунії теж пропонували активізувати спільну роботу із захисту басейну річки Тиса та проводити координовані заходи в природоохоронній сфері. На конференції угорські партнери озвучили ідею, щоб офіс у Сольноку функціонував із статусом міжнародного і, долучившись до Дунайської стратегії – представляв позицію та інтереси усіх регіонів басейну Тиси в інституціях ЄС. За результатами конференції представниками семи регіонів країн басейну річки Тиса підписано спільну заяву про наміри, яка передбачає посилення економічної ролі шляхом ініціювання і реалізації конкретних економічних, транспортних, екологічних, водогосподарських та інфраструктурних проектів. Прес-служба Закарпаття облради