Зеленський підписав закон про мобілізацію

Президент Володимир Зеленський підписав "Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку".

Як йдеться на сайті Верховної Ради президент підписав законопроєкт про мобілізацію 16 квітня, після підпису глави парламенту.

Після підписання президентом законопроєкт мають опублікувати в офіційному парламентському виданні "Голос України". Закон набере чинності через місяць із наступного дня його опублікування.

Нагадаємо, 11 квітня Верховна Pада у другому читанні підтримала новий законопроект про мобілізацію.

Що передбачає новий закон

Мобілізація

За власним бажанням можуть мобілізуватись люди з інвалідністю (на військову службу за контрактом), звільнені з полону та люди віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу.

Депутати рекомендували прибрати обов?язкову реєстрацію в е-кабінеті військовозобов’язаного, до якого, зокрема, територіальні центри комплектування (ТЦК) могли надсилати електронні повістки. Це залишається правом, а не обов?язком.

Водночас усі громадяни, які перебувають на військовому обліку, упродовж 60 днів мають уточнити адресу проживання, номери засобів зв?язку, адреси електронної пошти та інші військово-облікові дані. Зробити це можна через центри надання адміністративних послуг, ТЦК або онлайн в особистому кабінеті на базі реєстру військовозобов?язаних «Оберіг».

За рекомендаціями комітету місцеві держоргани будуть зобов?язані сприяти мобілізації.

Покарання для ухилянтів

Арешт рахунків і заборону виїзду за кордон за рішенням військового командування депутати профільного комітету відхилили.

Натомість залишили норму обмеження консульських послуг за кордоном для військовозобов?язаних. Протягом 60 днів з моменту вступу в дію закону всі послуги надаватимуться тільки за умови одночасного оновлення персональних даних у консульських установах.

Також на вимогу ТЦК (за рішенням суду) чоловікам, які не оновлюють військово-обліково дані чи ухиляються від мобілізації, зможуть обмежувати право на керування транспортними засобами.Також у людей, які мають більше одного транспортного засобу, можуть вилучити інші автівки (для потреб армії).

Військкомат подає позов до суду протягом 30 днів з дня виникнення підстав, що дають ТЦК і СП право висувати позовні вимоги. Суд розглядає позов у письмовому провадженні протягом 30 днів з дня відкриття справи. На апеляцію дають 15 днів.

Базова військова служба

Скасовується строкова служба, а замість неї буде базова військова підготовка на п?ять місяців (розпочинається з 1 вересня 2025 року). Усі звільнені строковики переходять у мобілізаційний ресурс відповідно до загальних правил (з 25 років).

Нові обов’язки військовозобов'язаних

Військовозобов?язані повинні будуть постійно носити при собі військово-обліковий документ (ВОД) та оновити свої дані в електронному кабінеті, ЦНАПі чи ТЦК.

На державну службу зможуть взяти лише тих, хто пройшов базову військову службу або військову службу (крім непридатних до військової служби). Це також стосується призначення прокурорів і відбору в поліцію.

Чоловікам, які перебувають за кордоном, пропонують оновлювати дані в ТЦК дистанційно:

• через електронну адресу;
• через телефонний дзвінок;
• через електронний кабінет.

Про депортацію українців з-за кордону не йдеться.

«Зараз згідно з чинним законодавством — й українським, і міжнародним, немає механізму депортації людей під час воєнного стану з інших країн. Жодної депортації відбуватися не буде. Це лише для військового обліку потрібно для Міністерства оборони», — зазначила нардепка Ірина Фріз.

Військова служба

Мобілізований під час підготовки — рекрут. Під час підготовки визначають його фізичні здатності та інші характеристики. Якщо рекрут не проходить етап підготовки, його можна звільнити без додаткових витрат для держави.

Комітет зберіг можливість проходження військової служби за призовом засуджених осіб, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, хто засуджений за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.

Мотиваційні норми

За знищену або захоплену техніку ворога буде винагорода від 11 680 до 876 000 гривень. Також за це військовослужбовці зможуть отримати додаткову відпустку, але не більше ніж 15 днів на рік.

Серед інших бонусів — сертифікат на купівлю авто на 150 000 гривень і компенсація 50% першого внеску іпотечного кредиту.

Врахували також такі норми:

• можливість самостійно обрати підрозділ для військовозобов’язаних, які підпишуть контракт з МОУ;
• час перебування у відпустках для догляду за дитиною зараховується до строку вислуги у військовому званні;
• щорічна основна відпустка надається частинами протягом календарного року, а основна безперервна частина становитиме не менше ніж 15 календарних днів;
• військовослужбовцям їхнім дружинам/чоловікам НЕ нараховуватимуться відсотки за користування кредитом, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед банками та іншими організаціями, виключення становитимуть кредити на автомобілі та нерухомість;
• врахування у вислугу років одного місяця служби за три місяці за перебування безпосередньо в районах бойових дій під час дії воєнного стану;
• у разі необхідності довготривалого лікування за кордоном буде можливість пройти військово-лікарську комісію дистанційно, а відповідна довідка ВЛК буде підставою для збереження виплат;
• військові, звільнені з полону, отримають додаткові 90 днів відпустки зі збереженням виплат, якщо вони продовжать службу;
• розмір одноразової грошової допомоги в разі загибелі військовослужбовця встановлюється на рівні 15 мільйонів гривень.

Штрафи за порушення

Також Рада має розглянути законопроєкт № 10379, який передбачає збільшення штрафів за військові правопорушення.

Комітет запропонував виключити з проєкту закону всі зміни до Кримінального кодексу, тобто тюремних строків за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації не буде.

Також комітет визначив розмір штрафів за порушення правил військового обліку і мобілізації.

Згідно з комітетськими пропозиціями, за порушення правил військового обліку в мирний час передбачатиметься штраф від 3 400 до 5 100 гривень, повторно або в особливий період — від 17 тисяч до 22 500 гривень.

За порушення законодавства про оборону та мобілізацію в мирний час планується встановити штрафи від 5 100 до 8 500 гривень для громадян, від 17 до 34 тисяч гривень — для посадових і юридичних осіб. Під час воєнного стану штрафи становитимуть від 17 тисяч до 22 500 гривень — для громадян, від 34 тисяч до 59 500 гривень — для посадових і юридичних осіб.

Право на відстрочку надається наступним категоріям:

• заброньованим;
• інвалідам і непридатним до військової служби за висновком ВЛК на 6—12 місяців;
• жінкам і чоловікам, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів;
• жінкам і чоловікам, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання в місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
• жінкам і чоловікам, які є опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями та виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінкам та чоловікам, які є опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями та виховують дитину, хвору на тяжкі хвороби;
• жінкам та чоловікам, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи;
• усиновлювачам, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, патронатним вихователям, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайнятим постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), що потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії і не має інших працездатних членів сім?ї, які зобов’язані та можуть здійснювати такий догляд;
• опікунам особи, визнаної судом недієздатною;
• людям, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;
• людям, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності в особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
• людям, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, або одного з батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших людей, які не є військовозобов?язаними та за законом зобов?язані їх утримувати;
• жінкам і чоловікам, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу;
• керівникам міністерств та їхнім заступникам, керівникам державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
• народним депутатам України, депутатам Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• суддям, суддям Конституційного суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівнику Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступнику, дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя;
• уповноваженому з прав людини, голові та іншим членам Рахункової палати;
• працівникам органів військового управління, військових частин (підрозділів): Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України, дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг надзвичайний і повноважний посол, й експерти установ експертної служби МВС.;
• державним службовці з переліку : Службовці, які готують висновки до проєктів нормативно-правових актів, проводять їхню фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розробки програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність президента України, Верховної Ради України та Кабінету міністрів України.;

Призову також не підлягають

• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий, а також докторанти та інтерни;
• наукові та науково-педагогічні працівники: Працівники, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови, що вони працюють відповідно в закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення АТО.

Демобілізація

Положення про демобілізацію через 36 місяців служби та ротацію прибрали. На прохання головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського це питання унормують в окремому законопроєкті, пише babel.ua.

Водночас із військової служби можуть звільнитися ті, хто недобровільно здались у полон і були визволені, військові, які отримали інвалідність або:

• призначені (обрані) на посаду судді Судді Конституційного суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.;
• обрані народним депутатом;
• генерали за рішенням військового керівництва;
• військові, у яких закінчився строк дії контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Люди з інвалідністю всіх груп також мають право звільнитися з військової служби, але є нюанс: до кінця 2024 року всі чоловіки віком від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2022 року встановили інвалідність ІІ та ІІІ груп, мають пройти повторний огляд на непридатність до військової служби. Це не стосується чоловіків, які отримали інвалідність ІІ і ІІІ груп після захворювання або поранення під час захисту України.

Визнані обмежено придатними мають повторно прийти військово-лікарську комісію протягом 12 місяців.

Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.

Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.

Дізнайся першим!