"Золотий гуляш" довів, що є справжнім "золотом" для Мужієва (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Натомість мужіївці розвивають сільський туризм. Їхня родзинка - угорська традиційна кухня та гостинність. "Практично наш гуляш (боб-гуляш та бограч) знають по всій Україні, - каже Шарлотта Чізмар, голова Берегівської районної спілки сільського туризму. - І тому, аби спробувати на смак угорські страви - прямують до нас туристи навіть з Росії. А над назвою фестивалю довго не міркували. Бо справді гуляш має золотистий відтінок". Фестиваль вдалося організувати та провести за допомоги угорського міста-побратима Сігетсентміклош. Звідти приїхали і молоді артисти, які грали та танцювали на сцені запальні чардаші. Представники влади нагородили всіх причетних до організації грамотами та призами. В тому числі Іштвана Берецькі, ініціатора руху сільського туризму в Мужієві. Місцеве подружжя Карло і Віра Патакі всього рік займаються "зеленим" туризмом, але кажуть, що гості в них є постійно. Отже, справа вигідна. Пан Карло зазначив, що кожен ґазда має вміти варити гуляш, при чому за власною рецептурою. До речі, на Берегівщині для цієї страви використовують лише відбірну свинину. Загалом на приготування великого казанку ("бограчу") потрібно 4-5 годин. А Єва Філеп з Варієва пригощала боб-гуляшем та гуркою. Намет в неї прикрашений вишивкою ручної роботи, деяким роботам більше 50 років. Але гостей нічого не шкода. На фестиваль приїхали також кухарі та гості зі Львова, Ужгорода, Виноградова, Києва. Брати Атілла та Арпад Ласло показували своє мистецтво - на очах у публіки робили діжки, гнули обручі. Можна було купити також багато виробів ручної роботи - зокрема пропонували гостям ляльки-мотанки, плетені сувеніри. Художник Анатолій Сакалош залюбки малював для всіх бажаючих портрети-експромти. Ніхто не поїхав додому голодним - це факт. А деякі приїжджі навіть забронювали собі місця у наметах, казали, що будуть гуляти аж до рана.