10 аргументів, аби 25 травня обов’язково взяти участь у виборах Президента України

Цієї неділі, 25 травня в нашій державі відбудуться позачергові вибори Президента України, відтак у кожного з нас, окрім повсякденних справ, є ще один громадянський обов’язок – прийти і проголосувати. Чому це так важливо – для цього ми спробували знайти для Вас 10 аргументів. Звісно, більшість українців не залишаться байдужими до майбутнього держави, від якого залежатиме і їхнє власне майбутнє. Адже неучасть у виборах – це практично зречення власної відповідальності за свою долю. На жаль, в Україні достатньо і тих, хто ще не вирішив чи слід йти на ці вибори. Серед причин відмови, за даними соціологів, – кілька варіантів: це відсутність гідного кандидата або невіра у чесність проведення виборів або підрахунку голосів. А на Сході країни люди заявляють про відмову голосувати ще й через страх перед фізичним насильством з боку терористів. Однак голова Комітету виборців України (КВУ) Олександр Черненко вважає, що явка на президентських виборах 25 травня все-таки буде досить висока і сягне, як мінімум, 70%. І якби не проблеми на Донбасі, явка на вибори могла б бути найбільшою в Україні за часів незалежності. Чого ж в першу чергу очікують від виборів Президента України самі виборці? За словами експертів, люди чекають від нового президента вирішення економічних проблем та збереження унітарності держави. Всі інші питання, в тому числі статус російської мови, не є у переліку першочергових вимог до майбутнього президента. Редакція Мукачево.net вирішила зібрати основні 10 аргументів для тих, хто ще не вирішив чи йти йому на вибори. Отже, чому 25 травня кожному з нас слід прийти і зробити свій вибір? 1. Шанс зупинити агресію Кремля та фактичну війну. Новий президент має насамперед зупинити війну, яку веде Росія – вважають експерти. Подолання кризи і забезпечення економічного зростання, безпека, збереження єдності України – такі головні вимоги українців до майбутнього президента. Понад 70 відсотків громадян України готові проголосувати на виборах 25 травня, сподіваючись, що майбутній президент поверне Україні мир, благополуччя, європейський шлях розвитку. Ці дані оприлюднили 21 травня соціологи – учасники проекту «Вибори-2014: сподівання громадян, рейтинги кандидатів, мотивація вибору». Українці хочуть взяти ситуацію в країні у власні руки. Першим кроком до цього, за свідченнями соціологів, є участь у президентських виборах 25 травня. Більшість виборців чекають від нового президента рішучих дій з подолання економічної кризи і забезпечення безпеки. Про це журналістів поінформувала директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», соціолог Ірина Бекешкіна. 2. Вперше відсутність адмінресурсу – тиску на виборців. І це, мабуть, справді вперше в історії незалежної України кампанія з виборів Президента України характеризуватиметься майже повною відсутністю адмінресурсу. Експерти теж вважають, що дострокові президентські вибори, що відбудуться 25 травня, будуть найдемократичнішими в історії незалежної України. «Ми не побачимо на цих виборах багато тих проблем, які ми бачили на попередніх виборах Президента – адмінресурсу та підкупу виборців», – голова Комітету виборців України Олександр Черненко. Недопущення використання адмінресурсу в ході президентських виборів є ключовим пріоритетом і для української влади. Про це заявив в.о. Президента України, Голова Верховної Ради Олександр Турчинов на зустрічі з делегацією передвиборчої місії Спеціального комітету ПАРЄ: «Для нас принципово, щоб ні на центральному рівні, ні на рівні міністерств та відомств не було спроб втручатися у волевиявлення наших громадян». За словами Турчинова, виборча кампанія має відбуватися «не як конкуренція образ, а як конкуренція конструктивних планів виходу України з важкої кризи». 3. Можливість громадян вплинути на ситуацію в країні. «Більшість населення, більшість громадян іде на вибори, оскільки відчувають, що це їхній громадянський обов’язок… Очевидно, вперше за кілька останніх виборів кількість оптимістів, які вважають, що вони мають можливість вплинути через виборчий процес на ситуацію в Україні перевищує кількість песимістів», – зазначає експерт Ірина Бекешкіна. Лідер гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук теж закликав українців прийти на вбори президента 25 травня. Для цього він записав спеціальне відеозвернення. У зверненні Вакарчук підкреслив, що прийти а вибори і проголосувати означає щось більше, аніж підтримати того чи іншого кандидата. «Пам'ятайте, ваша байдужість – це наша слабкість, а ваш голос – наша сила. Прийдіть на вибори і проголосуйте», – закликав Святослав Вакарчук. 4. Шанс на примирення у регіонах. Новий президент повинен повернути Україні мир і дати можливість рівного розвитку усім громадянам, незалежно від їхньої національної чи релігійної належності, – зазначають експерти Конгресу національних громад України. Керівник цієї інституції Йосип Зісельс зауважив, що багато українців під мирним життям розуміють економічну і соціальну стабільність, а не тільки питання безпеки. «Перш за все, чого очікують і чого потребують громадяни України будь-якого етнічного походження – це, звичайно, миру. Адже у нас іде війна, війна з Росією. І перш за все, новий президент має зупинити цю війну. Україна не може цього зробити самотужки, тому треба долучити до цього весь світ. Тому від виборів, від нового президента слід очікувати саме цього. Він повинен до світу звернутись як обраний глава української держави», – зазначив Зісельс. 5. Особиста відповідальність за долю держави. Учасники ініціативи "Першого грудня" також оприлюднили звернення до українців із проханням прийти на вибори. На думку учасників ініціативи, неучасть у виборах – «зречення власної відповідальності за долю держави». «На попередніх виборах було багато «проти всіх», які багато чого зробили не дуже позитивного. Цього треба позбутися, бо ми стоїмо не просто перед вибором, а перед цивілізаційним вибором: або назад, або далі. Після виборів зміниться дуже багато. Це не буде рай, це буде тяжка праця, але нам треба це пройти», – наголосив почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» В’ячеслав Брюховецький. 6. Легітимізація української влади для світу. В Україні має з’явитися легітимно обраний глава держави, а українці повинні отримати можливість прийти, проголосувати і вибрати нового українського Президента. Вперше в історії голосування відбуватиметься в умовах військової і економічної агресії проти України. Тому новий глава держави потребуватиме солідарної підтримки всього суспільства. «Від імені Уряду України можу запевнити: в Україні відбудуться легітимні вибори і з'явиться законно обраний Президент», – наголосив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Він наголосив на необхідності проведення виборів у всіх без винятку областях України. Почесний президент НаУКМА В’ячеслав Брюховецький зазначає: «Сьогодні влада для нас легітимна, але, скажімо, для нашого північного сусіда вона нелегітимна. Безперечно, ми всі відчуваємо, що влада була змінена революційним шляхом. А підтримка народу когось із кандидатів буде означати повну його легітимізацію, не зважаючи на те, хто як на це буде дивитися з іншої країни». 7. Важливий крок у зміцненні громадянського суспільства. Майдан акумулював велику кількість емоційної, інтелектуальної та організаційної колективної енергії для розвитку країни, і аби не втратити її ця енергія має бути спрямована у потрібне русло. Якщо говорити політологічною мовою, то ця енергія має бути інституціоналізована у виборі, формуванні нової влади. Президентські вибори – це механізм у демократичній системі влади для вирішальної участі кожного громадянина у житті країни. 8. Вперше без участі комуністів. Лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко нещодавно заявив, що знімає свою кандидатуру з виборів президента України. «Комуністи не визнають легітимність виборів, тому я прийняв рішення зняти свою кандидатуру», - заявив він. Нагадаємо, раніше свої кандидатури з президентської передвиборної гонки зняли Наталія Королевська й Олег Царьов. Загалом у виборах президента України 25 травня бере участь 21 кандидат. Це остаточне кількість, яка не може змінюватися після 1 травня. Про це сказав голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський. «Відповідно до закону, знятися з президентських виборів кандидати могли до 1-го травня - тепер вже не можуть. Всі заяви претендентів про зняття з виборів ЦВК розглядати не буде, крім того, не дозволить окружним комісіям ставити штамп «Вибув», – сказав Охендовський. Він також зазначив, що голоси, віддані за будь-якого кандидата, і навіть того, який заявив, що він нібито припинив свою участь у виборах будуть зараховані за цього кандидата та дільничними і окружними виборчими комісіями, і будуть відображені в протоколі ЦВК. Утім лідеру КПУ Петру Симоненко, який вирішив влаштувати відвертий саботаж на дільницях вже, мабуть, нічого не допоможе… 9. Можливість зекономити 500 млн гривень для бюджету України. Центральна виборча комісія оцінює можливу економію коштів у разі проведення виборів президента України в один тур в 500 млн грн. Про це зазначено в повідомленні Міністерства фінансів України. У держбюджеті-2014 Центральної виборчої комісії як головному розпорядникові бюджетних коштів за програмою «Проведення виборів Президента України» затверджено видатки в обсязі 1,175 млрд грн. «За попередніми розрахунками ЦВК, у разі проведення виборів президента в один тур економія коштів державного бюджету становитиме близько 500 млн грн», – зазначено в повідомленні. 10. Прискорення вступу України до Євросоюзу. 12 травня 2014 року були опубліковані висновки Ради міністрів ЄС із закордонних справ щодо України. В них зазначається, що «Європейський Союз продовжує підтримувати єдність, суверенітет і територіальну цілісність України і закликає Росію діяти так само. ЄС стурбований спробами проросійських сепаратистів дестабілізувати ситуацію на Сході та Півдні України». ЄС рішуче підтримує проведення вільних і чесних виборів Президента України 25 травня. Він закликає усі сторони підтримати це волевиявлення - заради подолання кризи та щоб дозволити українцям обрати своє власне майбутнє. Також Рада ЄС вітає залучення місії спостереження за виборами ОБСЄ/БДІПЛ, у якій братимуть активну участь країни-члени ЄС. Станом на 19 травня зареєстровано 2 784 міжнародних спостерігачі: 2 482 – від міжнародних організацій, 302 – від іноземних держав. Рада ЄС закликає українську владу продовжувати шукати порозуміння з усіма регіонами країни. Робити це слід у рамках передбаченого національного діалогу, запропонованого урядом України, включаючи кроки уряду у напрямі всеосяжного всеукраїнського діалогу щодо процесу конституційної реформи. Також потрібно забезпечити, аби захист прав осіб, які належать до національних меншин, відбувався відповідно до стандартів Ради Європи. Європейський Союз повторює вимогу до Росії відвести свої війська від українського кордону та негайно відкликати мандат, наданий Радою Федерації, щодо права на використання сили на території України. Також ЄС засуджує заяви та візити високопосадовців, які незаконно підтримують сепаратизм, і у такий спосіб сприяють посиленню напруги в Україні та інших державах регіону. ЄС закликає усі сторони до стриманості та до припинення насильства і провокацій. Рада ЄС закликає Україну розробити разом зі спеціалістами ОБСЄ національну програму із роззброєння, що має стосуватися усіх незаконних озброєних угрупувань, та покласти край незаконній окупації державних будівель і площ. А також нагадує про свою готовність допомогти Україні в сфері реформи цивільно-безпекової галузі, зокрема реформи міліції та реформ у сфері верховенства права. ЄС знову наголошує на своєму рішучому засудженні незаконної анексії Криму та Севастополя з боку Російської Федерації; ЄС ніколи цієї анексії не визнає. Також Європейський Союз вітає рішення Виконавчої ради МВФ схвалити надання дворічного кредиту стенд-бай Україні обсягом у 17,1 мільярдів доларів. Економічна програма уряду України, підтримана Фондом, націлена на відновлення макроекономічної стабільності, зміцнення економічного врядування та прозорості та стимулювання здорового і стабільного економічного зростання, водночас захищаючи найбільш вразливі верстви населення. Ухвалення програми стенд-бай та реалізація попередніх дій уможливлює негайне виділення 3,19 мільярдів доларів США, з яких 2 мільярди доларів підуть на бюджетну підтримку. Рада ЄС підтверджує свою рішучу налаштованість підписати решту положень Угоди про асоціацію з Україною, зокрема положення про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі, якнайшвидше після президентських виборів 25 травня.