Українські сейсмологи заспокоюють – землетрусу в Україні не прогнозується. Принаймні такого як на Гаїті чи Чилі. Утім тривога, яку спричинили повідомлення румунських експертів про ймовірну сейсмічну активність в зоні Вранча на ділянці стику Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат, досі не вщухають. Тим паче, що факти лише загострюють почуття небезпеки: у ХХ ст. в зоні Вранча сталося 30 землетрусів з магнітудою 6,5 балів. Найбільше галасу здійнялося у Закарпатті та Одесі. На апокаліптичні прогнози колег з Румунії, закарпатські сейсмологи реагують вкрай холоднокровно: який би сильний землетрус не був у сусідів, в Україні від нього хіба що люстра погойдається. За словами завідувачки сейсмологічної станції “Ужгород” Світлани Плішко, якщо у Румунії і відбувався 8-9 бальний землетрус, то Закарпаття зазнавало впливу цього землетрусу тільки у 4 бали. Загалом, Карпати – це 7-бальна зона, але поштовхи навіть такої сили можливі тільки в окремих зонах. Навіть якщо й трапиться подібний землетрус, то Ужгород відчує максимум його 5-бальний відголос, який точно не спричинить значних руйнувань. Вбивають людей не землетруси, а погано зведені будинки Але давайте поглянемо на проблему під іншим кутом – і за точку відліку візьмемо не силу поштовхів, а міцність споруд, або як кажуть науковці «сейсмостійке проектування» та «визначення сейсмостійкості споруд». Не треба бути фахівцем, аби розуміти, що приватні будинки – найбільш надійне житло. За 7-бального землетрусу, кажуть експерти, «антисейсмічні» та «дерев’яні» будівлі залишаються неушкодженими. А от чи встоять багатоповерхівки – невідомо. Термін експлуатації панельних будинків – п’яти- та дев’ятиповерхових – близько 70 років. У чотирнадцятиповерхівок майже у двічі більше – до 150 років. Між тим, комунальники, якщо і обстежують технічний стан споруд, то лише для звітності «все окей». Залишається тільки сподіватися, що коли зводився будинок, були дотримані усі стандарти зведення споруд у сейсмічноактивному регіоні. У той же час, інженер зі статики та динаміки будівель з Відня Еміль Лангерман звертає увагу на ще один важливий фактор при зведенні всіх видів споруд, який не згадується в державних будівельних нормах України – «Будівництво у сейсмічних районах України» від 1.12.2006 р. «Мова йде про проблему жорсткості конструкцій», – зауважує фахівець. Далі експерт пояснює, що при будь-якому землетрусі надземні об'єкти піддаються горизонтальним впливам. «Щоб встояти під час завданого горизонтального впливу, споруда по всій його висоті повинна мати з усіх сторін ймовірного впливу достатню кількістю жорстких стінок – діафрагм – що спираються на фундамент. Тиск суми вертикальних і горизонтальних впливів на підошву фундаменту не повинен перевищувати допустимого тиску на грунт, на якому будинок зведено» – констатує Лангерман. Сьогодні, продовжує інженер, прийнято зводити об'єкти просторими, з мaлою кількістю стінок-жорсткостей (діафрагм). Наприклад: готелі, офіси, лікарні, і т.д; у надземних поверхах розміщують просторі магазини, салони, торгові площі, і т.д. «Цим самим міцності несучої конструкції споруди завдається непоправна шкода, – попереджає Лангерман. – Така споруда може не витримати всі необхідні навантаження на міцність і стійкість. Внаслідок цього будівля стає потенційною загрозою для навколишнього середовища». "Будинок-химера" в центрі Мукачева За твердженням інженера Лангермана, одна з таких будівель розташована в самому центрі Мукачева, на площі Миру (див.ФОТО). «Декілька років тому на ній надбудували додатково ще поверх з бетонних блоків, що з-за великої ваги уже становить особливу небезпеку. Більше того, тепер там проводять роботи у підвальному приміщенні, щоб побудувати ресторан. Ця будівля навряд витримає силу підземного поштовху з магнітудою в 6 балів за шкалою Ріхтера, або 9,5 балів за 12-бальною шкалою МЗК (Меркалі-Зіберта-Канкарі)», – невтішно констатує фахівець. Отож, чи варто очікувати землетрусу, аби переконатися у достовірності прогнозів пана Лангермана, чи можливо зайвий раз переконатися у стійкості будівлі, а головне – добросовісності будівельників? Зрештою, це варто зробити не тільки у Мукачеві, а щонайменше у всіх містах Закарпаття, де, на щастя, попри кризу пишно процвітає комерція.