Dan Balan: «На Закарпатті я ніколи не був, але Карпати – обожнюю» (ФОТО)

Дане, якось в інтерв’ю Ви казали, що завжди хотіли бути популярним? Який секрет Вашого успіху? Не можу сказати, що я просто хотів бути популярним. Це не самоціль. Мені хотілося, аби мої пісні слухали люди. Я з десяти років пишу пісні. Завжди вважав, що це головне. Як гадаєте, звідки у Вас талант до цього? З родини хтось передав? Моя мама, артистка – телеведуча. Вона і співає, але ніколи не ставила за мету стати професійною співачкою. Коли мені було десять, батьки подарували мені акордеон і з того, часу у мене з’явилася любов до музики. Хіти Вам даються легко чи це важко праця, ночі без сну? Все залежить від того, яка пісня. Щоразу різні задачі переді мною. До того ж, я постійно намагаюся щось нове створити, цікаве. Тут головне навіть не текст чи мелодія, а радше – чітке уявлення, що це за проект, для чого він, як усе має звучати. До прикладу, вигадуєш якийсь стиль пісні, якусь фішку і все йде. Але потім більше ніколи не можна робити того самого, потрібно вигадувати щось нове. Наприклад, до саунду «Chica Bomb» я йшов дуже довго. Випробовував чимало різних стилів, поки знайшов саме той. Хто Вам допомагає креативити? Зазвичай, я усе сам роблю: продакшн, слова, музику. Але часом мені допомагають партнери: продюсери, продакшени. Що б Ви порадили молодим людям, які лише починають кар’єру? Як дійти до вершини і не оступитися? Радити завжди дуже складно: усі різні, усі на різних етапах. Але найважливіше і найскладніше, я гадаю, знайти себе і не втрачати. Потрібно розвиватися, не стояти на місці. Артистам часто буває важко зібрати себе у цілісний образ: у піснях, на сцені. У Вас уже є хороший досвід дуетів. З ким би Ви ще хотіли заспівати з російських або українських артистів? Поки ідей щодо українських та російських артистів немає. Це має бути органічно. Я не ставлю собі за мету з кимось заспівати. З Вірою Брежнєвою так вийшло. Ми подружилися і потім заспівали. Була пісня і все вийшло. Як Ви ставитеся до музичних нагород? Сприймаєте їх як якийсь додатковий стимул? Нагороди мені особисто великого щастя не приносять. Але я був номінований на Grammy за пісню Rihanna і це справжній стимул. Мотивує дуже сильно, коли нагороди дуже високі і визначні. Ще Emmy отримав нещодавно у Німеччині. Це нагорода, після Grammy, вважається другою за важливістю. Чим би Ви займалися, якби не музика? Напевно, я б став атлетом. Я швидко бігаю, добре стрибаю. У школі я бив усі рекорди. Тому, думаю, що займався б спортом професійно. Як Ви переживаєте якісь особисті невдачі? Що дає наснаги йти далі? Я реаліст і дивлюся на речі дуже прагматично. Тому, я знаю, коли, що і як мені треба робити, як уникнути невдач. Я сам собі завжди допомагаю, якщо щось не так. Втім, я швидко мобілізуюся і знаходжу вихід, аналізую, що я робив не так. Головне розробити стратегію подальших дій – вона надихає. А що у Вашому житті найголовніше? Які пріоритети розставляєте для себе? Для мене, у даний час, на першому місці - це музика, креатив, натхнення, робота. Хоча, я розумію, що з часом усі пріоритети змінюються. Де б Ви хотіли жити? Яка країна Вас найбільше приваблює? Я багато подорожую і зараз якраз намагаюся вирішити це питання. Хочу зрозуміти для себе усі мінуси і плюси з роботою, з особистими відчуттями комфорту. Але поки у різних країнах мені жити теж подобається. Між якими містами ви обираєте? На даний момент я живу у Нью-Йорку, Бухаресті, Мілані, Лондоні та Москві. Але поки мені обрати важко. У кожному місті є свої плюси і мінуси. Але у всі міста мене привела робота. А де б Ви хотіли ще побувати? В Австралії. Друзі, які там були - просто у захваті. Але для того, аби побувати там треба хоча б три тижні викроїти і не працювати. Поки мені цього не вдавалося зробити. Ви виступатимете на Bereg Fest, який проходитиме у Закарпатті. Ви тут вперше? Так, у цій частині України я ще ніколи не був. Але я дуже люблю Карпати. Ще знаю, що Закарпаття межує з Румунією і вас там є цілі поселення, які розмовляють румунською. Ще я знаю, що у Закарпатті дуже люблять українську мову і там особливі національні страви.