«Гамора-2011»: підсумки (ФОТО)

Що було особливим цього разу, що вдалося і що ні… По перше вдалося досягнути головних цілей за змістом фестивалю – зібрати на одній площадці чотири класичні закарпатські ремесла – поряд з традиційним на фестивалі ковальством працювали гончарі з Іршави та Ужгорода, справжній ткацький станок працював протягом двох днів завдяки лисичівським майстриням, а тесляр з села Довге Василь Варга свій фестивальний проект розпочав ще з середи напередодні фестивалю – більше метра в діаметрі дерево треба було розпиляти та підготовити чотири заготовки під корита… Головним завданням громади ковалів було виготовлення символічної борони, яку буде встановлено в приміщенні кузні Гамори. І як подарунок долі для відвідувачів та філософське продовження фестивалю свою «родинну» ковальську роботу презентувала родина Зейканів з села Білки: сучасний автомобіль ручної роботи – весь кузов виготовлений з металу… Окремо треба згадати про фольклорну програму фестивалю – вона складалася з виступів місцевих колективів та гостей з Угорщини та Румунії. Великий вклад музичних колективів з самого села Лисичево – після багатьох років відроджено автентичну традицію «лисицької ходи» - коли святково вдягнена молодь з святково прикрашеним деревом у старости в руках, бубнарем разом з гостями прямують з гостями до центральної площі села. Це типовий обряд існував спрадавна в селі Лисичево як на весіллях, так і на великих святах… Приємно відзначити те, що завдяки роботі вчителів Лисичівської ЗОШ І-ІІІ ст., участь в цій ході серед молоді села є дуже очікуваною. Можна сказати що мета проведення «фестивалю збережених традицій Гамора 2011» досягнута. При заявленій кількості ковалів – 25 осіб, їх було більше 30 – всю роботу вони виконували на чотирьох робочих місцях: це бабка та переносне горнило. Вже починаючи з 9.00 в суботу на площадці закипіла робота – вісім чоловік приступили до роботи, плюс один постійно працював на «водяних» міхах. Особливе місце зайняла похідна «циганська» кузня Олександра Бондаренка з м.Київ. Всі разом протягом двох днів викували символічну борону, як буде встановлена в приміщенні кузні. Місцем проживання всіх ковалів були намети, розбиті на березі річки Лисичанки, що на території Лисичанського лісництва, де музика і спів не затихали до світанку три вечори підряд. Занепокоєння в п’ятницю викликала погода – йшов рясний дощ, а багато людей розбило якраз намети. Але в суботу і неділю небесна канцелярія допомагала організаторам в гірському селі – в цей час на низині пройшли дожді з градом. Особливістю фестивалю Гамора за участі ковалів та ремісників є його тривалість - два дні. Окрім того учасники фесту перебувають на території сла Лисичово чотири дні – і якщо на перший фестиваль в 2007 році заїзд учасників розпочинався в п’ятницю - то цього року в середу. Такі масштаби потребують значних зусиль організаторів для повноцінного проведення фесту – організації харчування, проживання та забезпечення його безпеки. За наближеними даними фестиваль в віддаленому гірському селі обабіч головних транспортних артерій (до Сваляви 40 км) відвідало протягом двох днів до 10 тисяч відвідувачів: це місцеві жителі, туристи з України та досить велика кількість іноземних туристів з Угорщини, Чехії,Словаччини та Росії. Щодо організаційних питань з підготовки фестивалю – великих проблем не виникало, хоча певні недопрацювання є. Це в першу чергу логістика – досить важка можливість доступу до/-з фестивалю громадським транспортом протягом двох днів, а особливо коли приїжджає багато людей власним автомобілем. Адже треба розмістити майже 1000 авто в гірському селі! Потребує більшого інформаційного супроводу під час фестивалю робота з гостями – вкрай важливим є участь принаймні 20 волонтерів – людей які протягом трьох днів мають важку працю: інформувати про розміщення, сприяти та допомагати при виникненні різних питань. Гамора вже сьогодні потребує волонтерів – це дуже відповідальна робота що вимагає спеціальних навичок та вміння. І головне - волонтер для якісного виконання своєї роботи повинен бути забезпечений добрими умовами перебування. Також слід згадати і про велику організаційну роботу сільського голови села Лисичево Ярослава Палька – завдяки йому підготовка села до свята розпочалася зразу після його обрання сільським головою осінню минулого року. Сьогодні кому не лінь говорять про проблеми з сміттям – в Лисичові це питання стояло дуже гостро в попередні роки. Цю проблему новий голова став вирішувати щоденно – і до фестивалю село було охайним та чистим… Можна позаздрити енергії сільського голови також в організації приїзду двох фольклорних колективів з Угорщини та Румунії – всі клопоти з їх перебуванням взяла на себе місцева громада Лисичова. До фестивалю за фінансового сприяння голови Іршавської РДА Феєра В.І. був капітально відремонтований старий колодязь в центрі села і разом з ковальським деревом він став окрасою центральної площі села. Про роль районної влади в проведенні фестивалю – вдалося досягти компромісу щодо оргкомітету: раніше до нього входило до 12-15 осіб. Наразі був сформований «виконком» фестивалю з 5 осіб, з яких 3 представляли сільську та районну владу. Великою проблемою стало фінансування фестивалю – з одної сторони сесія Іршавської районної ради затвердила своїм рішенням виділення коштів, але є дуже великою проблемою освоєння бюджетних коштів. Але попри всі труднощі крок назустріч громадськості з боку влади зроблено, що дає надію на розвиток фестивалю. Сьогодні адміністративні важелі районної влади є не завжди ефективними – первинною і необхідною умовою якісного проведення фестивалю є участь в ньому зацікавленого кола людей – активістів місцевої громади, творчих людей, бізнесменів; а також зменшення контрольних функцій влади – скоріше виступати замовником соціальних послуг та належного їх фінансування. При регулярній роботі оргкомітету фестивалю залучення спонсорських коштів можливе на досить високому рівні за умови прозорої роботи щодо розподілу фінансових ресурсів. Цього разу інвесторами фесту одночасно виступали самі організатори: голова сільської ради, голова РДА, голова спілки ковалів та інші відповідальні особи – це розробка та друк рекламної продукції, організаційні та підготовчі витрати. Що треба зробити ще після фестивалю? – головне питання, яке стоїть, в першу чергу, для громади села Лисичево, а також і для організаторів. Очікувати на проведення наступного фестивалю через рік велика розкіш – треба організувати роботу в самій кузні Гамора та навколо неї на протязі всього року. З боку влади в чергове пролунали запевнення в тому, що кузню реконструюють. Але цього напевно не достатньо – проект відродження кузні-Гамори необхідно наповнити також змістом, а саме треба тільки розвивати започатковане на останньому фестивалі – один тиждень присвятити одному з представлених ремесел в звичайному робочому режимі. Це може бути тиждень теслярства на території кузні, тиждень гончарства, тиждень ткацтва та безперечно семінари з ковальства. За порадою одного небайдужого письменника є ідея провести виставку літератури на території кузні, присвяченої історії та традиціям Карпатського регіону, і як вершина – організувати театральні вистави за мотивами наших казок на історичному дворі…