Як Путін фінансує угорський «Йоббік» та інших ультраправих для розвалу Євросоюзу

Про це пише американський політолог Мітчелл Оренстейн у статті «Західні союзники Путіна» у впливовому виданні Foreign Affairs. Автор – співробітник центрів європейських і євразійських досліджень при Гарвардському університеті. «Однією з оголошених причин, за яких російський президент Володимир Путін вирішив вторгнутися в Крим, було прагнення не допустити приходу «нацистів» до влади в Україні, – зазначає Орнестейн. – Це може здатися дивним, адже російський режим з кожним місяцем все більше зближується з ультраправими партіям в багатьох країнах Європи». На думку політолога мотиви Путіна не є ідеологічними. На Україні він просто хоче захопити територію, яка, як він вважає, належить йому по справедливості. Що стосується Європейського Союзу, то Путін сподівається, що підтримка маргінальних партій дестабілізує його ворогів і призведе до Брюсселя політиків, які зосередять свою увагу на руйнуванні Євросоюзу, а не на його розширенні. Серед цих маргінальних партій можна відзначити угорську партію «Йоббік» (Jobbik), яку Путін взяв під своє крило: «Нині «Йоббік» є третьою за величиною партією в країні, а деякі її прихильники носять форму нацистського типу, використовують антисемітську риторику і також висловлюють заклопотаність з приводу ізраїльської «колонізації» Угорщини». У травні 2013 року пов'язані з Кремлем праві російські націоналісти з Московського державного університету на чолі з Олександром Дугіним запросили голову цієї партії Габора Вона для того, аби він виступив там з промовою. На веб-сайті партії «Йоббік» цей візит був охарактеризований як «важливий прорив», який чітко «продемонстрував, що російські лідери вважають партію своїм партнером». Натомість чутки про те, що подібний ентузіазм партії «Йоббік» оплачується в російських рублях вже не є новиною. Крім того, ця партія постійно критикує євроатлантичні зв'язки Угорщини, а також сам Європейський Союз. Також нещодавно її представники назвали проведений в Криму референдум «зразком для наслідування». На думку Орнестейна, «це небезпечні слова для країни, яка має значну кількість співвітчизників в Румунії і в Словаччині». Адже там їхнє завдання полягає у роздмухуванні ідеї сепаратизму і так званої «культурної автономії». Зміцнюються зв'язки Кремля з Національним фронтом Франції на чолі з Марін Ле Пен, яка неодноразово відвідувала Росію, зустрічалася з віце-прем'єром Дмитром Рогозіним і спікером Держдуми Сергієм Наришкіним. Список європейських партій, де розраховують на підтримку Путіна, можна продовжити. Наприклад, «Золотий світанок» (Golden Dawn), грецька фашистська партія, яка в 2012 році отримала 18 місць в грецькому парламенті. Її члени також використовують нацистську символіку на своїх зборах, підкреслюють важливість вуличної боротьби, а також виспівують грецьку версію гімну нацистської партії. «Золотий світанок» ніколи не приховував своїх тісних зв'язків з російськими ультраправими, тому, як вважають, ця партія також отримує кошти з Росії. Ультраправа болгарська партія «Атака» також має тісні зв'язки з російським посольством. А повідомлення про те, що росіяни фінансують «Атаку» поширюються вже багато років. Не дивно, що «Радіо Болгарії» 17 березня повідомило про те, що парламентська група партії «Атака» «наполягає на визнанні Болгарією результатів референдуму в Криму і його приєднання до Російської Федерації». Отже, і не дивно, що саме «Йоббік» , Національний фронт і «Атака» направили своїх спостерігачів до Криму під час проведення референдуму. Те ж саме зробили Австрійська народна партія, бельгійська партія «Фламандський інтерес», італійські «Вперед, Італія!» (Forza Italia) і «Північна ліга» (Lega Nord), польська « Самооборона», німецька партія «Ліві» та інші європейські ультраліві. «Теплі стосунки уряду Путіна з європейськими ультраправими виглядають щонайменше дивними з урахуванням його негативного підходу до «нацистів» у керівництві України. Однак нелюбов Путіна до українських «фашистів» не має жодного стосунку до ідеології. Вона пояснюється лише тим, що вони є українськими націоналістами», – зазначає автор статті. На його думку «підтримка з боку Росії ультраправих в Європі більшою мірою пов'язана з бажанням дестабілізувати європейські уряди, запобігти розширенню Євросоюзу , а також допомогти прийти до влади дружньо налаштованим по відношенню до Росії урядам». Серед останніх називають і Угорщину. Адже там серед населення зростає кількість прихильників «Йоббіка», а уряд Віктора Орбана нещодавно підписав велику угоду з Росією в галузі атомної енергетики. Росія планує надати Угорщині кредит у розмірі 10 мільярдів євро для будівництва двох нових атомних реакторів, що призведе до ще більшої енергетичної залежності Угорщини від Росії. У свою чергу, лідер партії «Йоббік» пропонує Угорщині вийти зі складу Євросоюзу і приєднатися до створюваного Росією Євразійського Союзу. «Вибори до Європейського парламенту, призначені на кінець травня, як очікується, призведуть до значного зміцнення позицій ультраправих парті», – зазначає автор. Тому брюссельські стратеги стурбовані тим, що 20 % членів нового Європейського парламенту можуть бути пов'язані з партіями, які бажають зруйнувати Євросоюз. Путінська стратегія передбачає використання ультраправих екстремістських партій для підбурювання до деструктивних дій з подальшим використанням сформованої ситуації (як це було в Криму). І може виявитися ефективною в Південній і Західній Європі. Автор закликає європейських лідерів для протидії російським задумам розпочати публічне розслідування справ, пов'язаних із зовнішнім фінансуванням ультраправих політичних партій. І якщо зв'язки з Росією будуть виявлені, то ці факти слід оприлюднити. А потім ввести суворі санкції проти Росії, аби Москві стало набагато складніше надавати такого роду підтримку. У свою чергу Європа повинна переглянути політику жорсткої економії, яка викликає все більше невдоволення у багатьох європейців і змушує їх підтримувати правих. «Виклик, кинутий Путіним Європі, слід сприймати серйозно», – зазначає аналітик. Нагадаємо, що угорський представник партії «Йоббік», депутат Європарламенту Бейла Ковач мав представництво і на Закарпатті. Однак після його публічної підтримки «референдуму» в Криму та наступного обурення серед громадськості, діяльність офісу-приймальні благодійного фонду Бейли Ковача у Берегові була тимчасово згорнута. На Закарпатті угорський депутат займався допомогою в оформленні мешканцям регіону громадянства Угорщини, підтримував ідею створення автономного угорського Притисянського округу, встановлював таблички з рунічними угорськими надписами перед населеними пунктами.