Жителі чеського села Гржедле у районі Бероун, що на південний захід від Праги, поблизу мальовничих Кржівоклатських гір, вже кілька місяців «на вухах»: лікарню поруч їхнього села купив український підприємець, і вони бояться, що тут виникне гуртожиток для іноземців або якісь виробничі приміщення з великою кількістю мігрантів. Справа від сільради дійшла до парламенту й міністерств. Тільки після цього новий можливий власник лікарні зустрівся із старостою села і запевнив, що всього лише реконструюватиме занедбані приміщення під майбутній будинок для людей похилого віку. Ця лікарня була побудована у 1974 році. В часи тоталітарного режиму у Чехословаччині вона була «запасною» - на випадок війни, катастрофи або надзвичайної ситуації державного значення. Заклад на 300-500 ліжок за часи свого існування ніколи не приймав пацієнтів, однак ще донедавна тут все було готове для того, щоб рятувати постраждалих людей. У 90-х роках Міністерство охорони здоров’я Чехії використовувало її у якості складу, у 2000-х вона була підготовлена для «найчорнішого сценарію» під час епідемій свинного й пташиного грипу. У 2010 році колись стратегічна медична установа була закрита, все ще придатне обладнання було демонтоване. У хірургії залишилися хіба що два громіздкі застарілі операційні світильники. Час від часу тут проводили зйомки фільмів та серіалів. Але два роки тому усі вісім приміщень колишньої лікарні разом із територією у два гектари віддали як непотрібні чеському аналогу нашого Фонду Держмайна – Адміністрації представництва держави у майнових справах. Після кількох невдалих минулорічних аукціонів зі зниженням стартової ціни з 38,79 млн кч до 26,163 млн кч Адміністрація продала їх за 26,2 мільйона чеських крон – це приблизно стільки ж гривень. Єдиним учасником аукціону виявилося практично невідоме товариство з обмеженою відповідальністю «Міцута с. р. о.». Фірма не має особливої підприємницької історії й навіть постійного місця перебування. Її єдиним власником є громадянин Чехії українського походження, який також є співзасновником кількох інших невідомих фірм, якими володіють десятки інших українських громадян. Це неабияк стурбувало місцевих жителів. Вони стали побоюватися, що поруч із їхніми домівками виникне гуртожиток або цех з іноземними робітниками, що принесе підвищення криміногенної ситуації. Мільйонери з «панелаків» Журналісти пробували розшукати офіс ТзОВ «Міцута с.р.о.», яке виникло у червні 2016 року. Безуспішно. Фірма не має ні представництва в інтернеті, її немає за адресою, яка вказана на сторінках реєстру фізичних та юридичних осіб Міністерства юстиції ЧР. Керівника фірми, 35-літнього Віктора Томишинця, зареєстрованого у місті Колін, також не знайшли. Однак, як помітно з оголошень, оприлюднених в інтернеті, особа з такими ініціалами час від часу пропонує вакансії «допоміжні та підготовчі роботи на будівництвах», зокрема, у недалекому місті Хрудім, а також бере участь у аукціонах з продажу об’єктів нерухомості, скажімо, гірської хати класу люкс у зимовому курорті Зацлерж в Крконошських горах. Заявлена вартість цієї хати – майже 18,5 млн кч. Тобто йдеться про українця далеко не бідного... Однак з інших відкритих джерел журналісти з’ясували, що цю особу внесли до недержавного реєстру боржників. Тому у місцевих людей виникли підозри й побоювання, що йдеться про несправжнього покупця, якому, до того ж, загрожує арешт наявного майна. «Міцута» формально знаходиться у багатоквартирному панельному будинку в празькому районі Летняни. Над входом до будинку, на малесенькій табличці, і справді є така назва серед назв багатьох інших компаній. У будинку, однак, вона не має ані офісу, ні поштової скриньки, не знають про неї нічого мешканці будинку. Директор і акціонер «Міцути» Віктор Томишинець проживає теж у панельному будинку у Коліні. Але й тут його ніхто не знає, а двері ніхто не відчиняє. Пан Томишинець (в англійській транскрипції написання прізвища) зареєстрований також співвласником торговельної компанії «Нарцис». Фірма, за даними в реєстрі, не здійснює будь-якої діяльності, не має доходів чи витрат, її неможливо знайти за зазначеною у Комерційному реєстрі адресою у місті Градец Кралове. Вона заснована з метою підготовчих робіт для будівництва, адміністрування нерухомості чи сільськогосподарських робіт, і має інших 42 співвласників – всі з України. Якщо конкретно – із сіл Широкий Луг, Новоселиця, Нересниця чи Буштино Тячівського району Закарпатської області. Прізвища засновників дуже розповсюджені у цих краях – наприклад, Шелемба, Танчинець, Джуган, Шпілка, Тяско, Драгун та ін. Подібних фірм з українськими прізвищами у чеському Комерційному реєстрі – сотні. Вони часто існують тільки «на папері» і займаються суто оформленням дозволів на підприємницьку діяльність і довгострокових бізнес-віз для наших трудових мігрантів. Формально десятки їхніх засновників приїжджають до Чехії з метою підприємництва, але фактично – для важкої праці на будівництвах, прибиранні та для інших малокваліфікованих й низькооплачуваних робіт. Однак керівники таких фірм отримують від цих заробітчан чималий зиск, щомісяця залишаючи собі частину зарплат українців. Відведена частка, за дослідженнями експертів, коливається від 30 до 50 відсотків від загальної зарплати іноземця. Така система у Чехії називається «клієнтською». Депутатський запит Стурбовані можливим продажем лікарні невідомим особам місцеві жителі почали писати політикам та журналістам. Депутат парламенту Ріхард Долейш оприлюднив запит, який подав міністерствам внутрішніх справ та фінансів Чехії. Продаж називає «ризиком, який підриває безпеку», а пана Томишинця – «білим конем» (підставною особою). «Староста села Гржедле Франтішек Чермак отримує схвильовані сигнали від земляків... Гржедле – невелике село із населенням близько 400 жителів, яке розташоване на території регіонального ландшафтного парку «Кржівоклатско». Тут живуть в основному сім'ї з маленькими дітьми. «Ніхто не знає намірів вищевказаної фірми, як вона використовуватиме приміщення лікарні, множаться роздуми про виникнення гуртожитків та соціально виключеного району, ...проблеми злочинності та зниження вартості майна всіх жителів села, а також погіршення стану навколишнього середовища навколо об’єкту. Із представниками села ніхто не консультувався, ні про продаж, ні про можливість подачі питної води із сільського водогону. У 2008 році на ремонт лікарні виділили значні кошти (очисні споруди для стічних вод, огорожа, посадковий майданчик для посадки гелікоптерів)», - пише староста». Депутат закликав міністерства перевірити відповідними органами безпеки особу та фірму покупця, його наміри, обставини й необхідність продажу з огляду на суми, які були витрачені з бюджету на утримання лікарні протягом останніх десяти років. Все пояснили Тільки після публікацій у пресі новий можливий власник дав про себе знати. За посередництвом свого адвоката Мілана Васічка він заявив, що «є чеським громадянином, який займається підприємництвом у відповідності до закону, сплачує податки і цільовою кампанією у мас-медіа почуває себе скривдженим, ображеним та постраждалим і зовсім не розуміє, чому ведеться ця кампанія». Староста села 27 квітня зустрівся із представниками покупців, і за результатами цієї зустрічі опублікував нотатки. У документі, підписаному паном старостою, паном Віктором Томишинцем від фірми «Міцута» та представником ТзОВ «Тріфід Реал с. р. о.». Петром Звєржінським йдеться про те, що підприємці запевнили старосту, що на місці колишньої лікарні після реконструкції та введення в експлуатацію виникне будинок для людей похилого віку із підвищеним рівнем піклувальних послуг (дім із особливим режимом). Вони показали старості попередні матеріали, а також вже працюючий подібний об’єкт у селі Млековіце неподалік Коліна. Тут «дім для сеньйорів» вже працює, і виник він у таких самих приміщеннях – переобладнаній та реконструйованій колишній «стратегічній запасній лікарні». Хоча процес продажу ще не був завершений, новий власник, чи то пак власники, вважають усі побоювання «непорозумінням, які виходили із недостатку інформації» і що «тепер все роз’яснено, як має бути».