Хто такі гірські українці: історія справжніх та незламних жителів Карпат (ФОТО)

Адже найбільш універсальною самоназвою українців в Карпатах до XX століття було русини - це яскраве свідчення сталого усвідомлення ними себе як спадкоємців доби княжої Русі. Гірські українці носять колоритний яскравий одяг: чоловіки мають при собі невеличкі топірці-бартки, вміють із довжелезних дерев'яних труб (трембіт) видавати гучні звуки, пасуть у горах вівці, готують свої гірські страви і вживають власну характерну, часом не дуже зрозумілу для інших говірку. Яскравий приклад у кіно: фільм-класика "Тіні забутих предків" та сучасні "Захар Беркут" і "Довбуш". Варто їх переглянути, аби було цікавіше дізнаватися чим відрізняються лемки від гуцулів або гуцули від бойків. Та як їм усім вдалося так добре зберегти свій національний колорит. Кадр з фільму "Довбуш" (2023)І це у складних історичних умовах: коли їх намагалася русифікувати Росія, полонізувати Польща, мадяризувати Угорщина і румунізувати Румунія. Україна вижила під час найтяжчих випробувань, не раз утрималася на самому краєчку прірви остаточного знищення і забуття. Від початків мала дві географічно і культурно рознесені міцні точки опори - Запоріжжя на сході і Карпати на заході. Карпатські українці сьогодні є символом України не менше запорізьких козаків. Адже саме тут найміцніше тримався національний спротив радянській русифікації. І якщо козаки практично повністю розчинилися в сучасній українській нації, не залишивши окремої власної живої традиції, то звичаї українських горян та їхні носії і досі живі-здорові. Три "столиці" гірських українців Звісно, усі три гірські українські народності навіть мають власні "столиці". Столицею Бойків є місто Турка, воно стоїть на річці Яблунька при її злитті з притокою Дністра річкою Стрий між горами Пікуй та Галич. Там була розташована найвужча ділянка шляху Руська путь, яку неможливо обійти. Тож саме там традиційно стояв сторожовий пункт. Це "блокпост", який контролював торговий шлях. І хоча перша згадка про Турку датується 1431 роком, але на території міста розкопано городище X століття, а також знайдено пам'ятки середини кам'яної доби мезоліту. Столицею гуцулів є Жаб'є, селище із колоритною як на "радянське вухо" назвою, яку за совітів замінили на назву Верховина. Перша згадка про Жаб'є датується 1424 роком, у грамоті великого князя Свидригайла. Розташована гуцульська столиця у дуже живописному місці, на двох берегах Чорного Черемошу, який тече у Дунай. Жаб'є (Верховина) - Гуцульська столиця. Що ж до лемків, то їхня столиця цілком очікувано стоїть на річці басейну Вісли Сяні і тому називається Сянок. Археологи розкопали там городище і знайшли печатки Великого київського князя Рюріка Ростиславовича, онука Володимира Мономаха. Знайдені печатки означають, що довга рука Київських князів дотягувалася і до лемківської столиці і цілком закономірно останньо увійшла і до складу Руського королівства Короля Данила Романовича. Це свідчить про штучність кордонів, які Радянський Союз провів для України, залишивши поза її межами багато етнічних українських земель у тому числі більшість Лемківщини. А найбільш універсальною самоназвою українців в Карпатах до XX століття було русини - це яскраве свідчення сталого усвідомлення ними себе як спадкоємців княжої Русі. Бойки - бойові горяни До речі, Іван Вагилевич писав навіть, що чув від бойків таке "ми русини Бойки коло Львова", і твердив, що за назву бойко можуть навіть розбити голову. Сам Вагилевич вважав, що ця назва походить від кельтських племен боїв, які жили у Моравії і що бойкі - нащадки цих кельтських племен. Михайло Грушевський твердив, що слово Бойки походить від назви Богемія, а проте це ніяк не суперечить думці Вагилевича. Є й ті, хто веде цю назву від слова бойкий або ж бойовий. Мовляв саме тому Бойки були найзавзятішими опришками. "Захар Беркут" Івана Франка - це теж історія про Бойків, а проте войовничість аж ніяк не заперечує кельтське походження, до того ж не виключено, що саме слово "бій" пішло від кельтів. Найвідомішим бойком безперечно є Степан Бандера - у його жилах текла войовнича, можливо саме кельтська кров. А найвідомішим гуцулом є мабуть знаменитий опришок Олекса Довбуш. До речі, майже усі дослідники відзначали, що гуцули мають свідомість приналежності до великого народу Русі і навіть себе називають русинами або ж руснаками. Точно так руснаками вважали себе й треті українські горяни - лемки. Назва їхня в масовій свідомості асоціюється з колоритним словечком "лем", яке лемки вживають у сенсі "тільки" або "лиш". У Карпатах і справді існує звичай прозивати сусідів через особливості їхньої вимови. Наприклад, на півдні Гуцульщини жителі села, які замість він кажуть вун, то їх називають вавунами. А біля Мукачева у селах, де на грушу кажуть "дичка", живуть відповідно дички. Нинішні дослідники у більшості сходяться на тому, що лемки - нащадки білих хорватів. Також цілком можна пишатися, що, як і їхні гірські сусіди, лемки використовують власну говірку української мови. Лемків вважають нащадками білих хорватів. Вони мають свою столицю - Сянок Після падіння Руського королівства частина лемківських земель потрапила до Польщі, а частина до Угорщини. Лемківщина опинилася на перетині жвавих торгових шляхів з Угорщини до Росії і Польщі та до Словаччини і Моравії. У зв'язку з цим місто Мукачево стало під рукою Угорщини центром Мукачівського князівства, до складу якого входило три сотні сіл. Проте княжив там Подільський князь Федір Коріятович з литвинсько-руської династії. А найвідомішим у світі лемком є американський художник Енді Воргол. Отже, так були сформовані навколо комунікаційних шляхів у Карпатах гірські народності або субетнічні спільноти Бойки, Гуцули і Лемки. Бойки - на перевалах та вздовж Руської путі. Гуцули - на зовнішніх південних схилах Карпат, і Лемки - на північних зовнішніх та внутрішніх схилах. Усі вони також називають себе русинами. Крім того є жителі долин на внутрішніх схилах Карпат, яких називають долинянами або долішнянами. Вони також мають власний говір, який ще звуть закарпатським діалектом. Історія зазіхань на території, мову і культуру Українські Карпати - потужне перехрестя торгових шляхів, а той хто володіє торговими шляхами володіє світом. Саме тому історія українських горян - це також історія зазіхань сусідів на їхній землі. Гуцули найбільше відчували тиск румунів, лемки - поляків і словаків, закарпатські долиняни - угорців. До речі, з усіх карпатських сусідів України лише словаки ніколи не мали імперських амбіцій. Вони самі, тікаючи від тиску угорців, після розпаду Австро-Угорщині вимушені були створити одну на двох держави із чехами. Але й вони "по-сусідському" прихопили собі кавалка етнічних українських земель Лемківщини. Але навіть коли українське Закарпаття добровільно увійшло до складу Чехословаччини у 1919 році влада не чинила на українців жодного тиску за національною чи культурною ознакою. У цій державі українці вільно почувалися українцями, словаки словаками, а чехи чехами. Поїзд проходить через віадук за маршрутом Ужок - Волосянка. 1930-і роки. Коли ж Закарпаття та Карпати були у складі Австро-Угорщини, то угорці поставили задачу повної мадяризації місцевого населення як запоруки її угорської державної приналежності у майбутньому. Таким чином усі Долиняни, Лемки, Бойки і Гуцули мали перетворитися на угорців. Для цього влада обмежувала вивчення рідної мови у школах, забороняли у письмі кирилицю, просували перехід на угорську мову у церкві. І навіть створила центральне товариство з мадяризації власних імен, яке розробляло і поширювало рекомендації як саме змінювати імена та прізвища і заохочувало такі зміни в українців, які піддалися мадяризації. У Закарпатті таких називали мадяронами. Коли до Австро-Угорщини більшістю українських Карпат володіли поляки, то вони діяли аналогічно, захопивши у X-му столітті частину Руського королівства. Вони скасували його автономний статус, далі полонізація розвивалася через гоніння на православну церкву та ураження у правах її вірних. А закінчилося все опришками, гайдамаками і розділом Речі Посполитої. Друга Річ Посполита, що отримала владу в українських Карпатах у 1921 році, взялася за викорінення української освіти зі шкільництва і університетів, додавши до цього організовані державою національні погроми які називали "політикою пацифікації". Румуни, які самі ледь вирвалися з-під угорського тиску, у 1919 році почали із румунізації українських шкіл та університетів. Українських освітян, які наполягали на викладанні рідної мови, звільняли з роботи, з формулюванням "за вороже ставлення до держави і румунського народу". Влада навіть фальсифікувала дані перепису населення, щоб довести, що на українських землях більшість складають румуни. А пізніше комуністичний уряд Румунії намагався розмити кількість українців за допомогою введення в документи таких національностей як "гуцул" та "русин". Головний ворог українців Карпат - Московія Однак рекордом стала політика русифікації Карпат, яку розгорнула у XIX столітті Російська імперія. Бо велася вона не на власній території, а через голову Австро-Угорщини. Росія створила і взялася розповсюджувати на Галичині, Буковині і Закарпатті ідеологію москвофільства. Головною тезою інформаційної політики Москви стала така: називаєш себе від кореню "рус", байдуже як (русин, руський, руснак) - усе це означає твою приналежність до "великого російського народу" і до "великої общеруської ідеї". Пастух на полонині БоржаваХоча нині ця теорія є мертвою. Адже Карпатський регіон після навали Батия більш ніж 100 років був складовою королівства із назвою Русь і слова руський та русин вживалися там як знак належності саме до Київської держави. Ця назва об'єднувала місцеві народності в один народ і чітко відокремлювала його від різноманітних зайд і окупантів, яких у Карпатах також вистачало. Самовизначення себе як русинів або ж руських панувало у Карпатському регіоні не дарма. Перша політична національна організація в Галичині, створена У 1848 році під час весни націй, називала себе Головна Руська Рада. Бокораші на березі ТисиАле основним же козиром "маскофілів" була вкрадена і привласнена назва Русь. Тому врешті мешканцям Карпатського регіону, які традиційно називали себе русинами, довелося якось відмежовуватися від російського тиску. Так у кінці XIX століття в регіоні почала застосовуватися самоназва "українці". Одним з головних промоутерів цієї назви став Іван Франко. Він заявляв: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями - не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів...». У результаті перша українська політична партія була заснована у Львові у 1890 році за участі Франка. Вона називалася спершу "Русько-українською радикальною партією", а потім і просто українською. А міжпартійне українське політичне об'єднання створене для консолідації українців в Австро-Угорщині у 1914 році отримала вже назву Головна Українська Рада (ГУР). Залишки москвофілів після початку війни з Російською імперією цілком закономірно опинилися в статусі прибічників ворога. Після розпаду Австро-Угорщини в Ужгороді українці створили Руську народну раду, мадярони - Угроруську, а москвофіли - Карпаторуську. Свалява, вид на міст через Латорицю та перші будинки містечкаУ січні 1919 року карпатські українці зібралися в Хусті на Всекарпатський конгрес, який проголосував за приєднання до Української народної республіки, одночасно було створено Гуцульську республіку зі столицею у селі Ясіня. Але на землі України одночасно зазіхали московити, поляки, румуни і угорці - і, як ви знаєте, українці програли ту визвольну війну. Гуцульська Буковина дісталася Румунії, бойківська Галичина - полякам, а лемки розділилася: ті що жили на зовнішніх схилах Карпат потрапили під польську владу. А ті що на внутрішніх разом з іншими закарпатцями опинилася у складі Чехословаччини. Процес румунізації і полонізації українських Карпат у період між світовими війнами також розгорнулися на повну. У Чехословаччині все було спокійніше. Проте українцям все ж не дозволили створити обіцяну національну автономію. А восени 1938 року закарпатські українці спромоглися таки проголосити власну державу Карпатську Україну, але за 5-ть місяців її захопила Угорщина. Усе це відбувалося на тлі розділу Чехословаччини, на який погодилася європейське держави для умиротворення нацистської Німеччини. У результаті національно-нейтральну політику Чехословаччини на Закарпатті змінила агресивна мадяризація. Після війни кордони встановлювали переможці. Вони аж ніяк не враховували етнічний склад населення. Тому лемки з внутрішніх схилів опинилися у складі Чехословаччини, зовнішні разом з частиною Бойків - у Польщі. Мармарощина з українськими гуцулами - в Румунії. Україна ж отримала невеликий шмат Лемківщини, долинянське Закарпаття, Гуцульщину і Бойківщину. Саме на цих землях вела тоді активні бойові дії Українська повстанська армія. Тому Москва і Варшава активно нищили і виселяли місцевих жителів. У 1991 році наші Карпати вийшли із підмосковського впливу. А українсько-карпатські народності, які зуміли зберегти свої звичаї, розвивають і відновлюють їх на території України абсолютно вільно. Утім нові реалії інформаційного світу дали нові можливості дистанційного впливу на Карпатських українців старим імперіям - Угорщині і Московії. Саме це навіть стало спільним інтересом, який об'єднує їх сьогодні. У результаті цього інформаційного впливу, розбурхування національного питання з боку угорської і румунської меншин, відродився феномен так званих мадяронів. Тільки тепер вони мають в кишені окрем українського ще й угорський паспорт. А головним стала реінкарнація нового старого проекту політичного русинства в якості протиставлення об'єднанню українських народностей Карпат в тілі єдиної і різноманітної української нації. Ми з вами можемо протиставити цьому впливу правильно зміцнення і наповнення єдиного українського інформаційного простору як запоруки виживання зміцнення і процвітання української нації і держави Україна. Більше можете дізнатися переглянути у сюжеті проєкту "Історія України від імені Т.Г. Шевченка" Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram. Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube. Дізнайся першим!