Компанія FLEX працює на ринку України вже два десятиліття, а в Мукачеві - з 2012 року. Завод «Флекстронікс» є підприємством американської компанії зі штаб-квартирою у Сінгапурі, яка представлена у 30 країнах світу. Flex є лідером із виробництва електроніки в Україні з широкою лінійкою продукції: електронні вузли, побутова техніка, телекомунікаційне обладнання, LED лампи, вироби та комплектуючі для галузі охорони здоров'я. Також компанія забезпечує логістичні послуги. Завдяки партнерству з міською владою Мукачева український підрозділ FLEX вирішив розширити присутність і за останні роки побудував у місті 2-у та 3-ю черги виробничих потужностей. У результаті загальна кількість працівників підприємства зросла на 1500 співробтників. На сьогодні персонал заводу налічує понад 3500 фахівців. Середні заробітні плати тут вищі середнього показника по області. Отже, зростають надходження до бюджету від податку на доходи фізичних осіб. Це ті кошти громади, за якібудуються дороги, дитсадки і школи, парки та сквери. Як вдалося привернути великого інвестора, чим його переконували і що отримала громада від приходу іноземної компанії в Мукачево – докладно про цей успішний приклад розказує міський голова Мукачівської ОТГ Андрій Балога. Як все відбувалося? Чим заманювали американську компанію такого масштабу в Мукачево? Ця історія почалась у 2011 році. Тоді компанія FLEX розглядала 2 локації для заводу - Берегово і Мукачево. Завдяки наполегливості Віктора Івановича Балоги та тодішнього Мукачівського голови Золтана Золтановича Лендєла американців вдалося переконати відкривати новий об’єкт саме в Мукачево. Хоча переговори були складні. Штаб-квартира висунула набір жорстких критеріів, яких потрібно було дотриматися для реалізації проекту. Нам вдалось заманити їх кращою пропозицією: звільнили від сплати пайової участі при будівництві, це 4%. FLEX вклав у спорудження об’єкта 50 млн доларів. Тобто завдяки регуляторному рішенню міської влади компанія зекономила 2 млн «зелених». Це був серйозний сигнал для бізнесу. Були закладені підвалини партнерства для подальшої взаємодії. Чому компанія вирішила розширювати виробництво саме в Мукачеві? Адже тоді для розміщення потужностей розглядались і європейські регіони? Для нас важливим було і залишається не просто залучення інвестора, а налагодження з ним довгострокового, стратегічного партнерства. Створення таких умов, за яких і громада, і бізнес отримував би переваги: люди - високооплачувану роботу, місто - податки для розвитку, бізнес - комфортні та конкурентні умови. Міська влада гарантувала стабільний переговорний процес, зрозумілі правила гри.Інвестор міг спокійно планувати свої кроки, бо середовище було передбачуване. Як наша команда діяла практично? По-перше, весь 2015-й рік пропрацювали, щоб домогтись повернення для FLEX податку на додану вартість. У них за 2 роки “зависло” 24 млн гривень, ще до введення автоматичного повернення ПДВ. Тим часом, поки податок не повертали, курс підскочив із 8 до 24 грн/долар. Однак сам факт відшкодування коштів мав вагоме значення. Це був перший аргумент для штаб-квартири зрозуміти, що в Мукачеві - надійні партнери, які готові допомагати. По-друге, коли компанія розглядала можливості розширення бізнесу, я пообіцяв, що можу позбавити їх пайової участі, якщо вони продовжать інвестувати в Мукачево. Директор з розвитку FLEX в Євразії Пітер Кларк (він приймає рішення по розвитку заводів в Індії, Китаї, Європі, відповідаючи і за завод в Мукачеві), під час зустрічі розповів: “Ми купили старий завод у Польщі, 30 тисяч квадратних метрів. Мене привезли у поле, однак туди прокладено дорогу, підведено електрику, газ і воду, є пільгові умови по землі. І є в нас діючий завод у Мукачеві. Що ти мені запропонуєш?” Я розумів, що ми можемо запропонувати позбавлення пайової участі. Плюс - якраз в цей час повернули ПДВ. Ці фактори були для них вкрай важливими, тому питання було передано на розгляд штаб-квартири. Ми провели ще дуже багато зустрічей протягом 2016 року. У підсумку керівництво FLEX прийняло рішення про будівництво 2-ої та 3-ої черг заводу саме у Мукачеві. Чому було важливо зберегти FLEX в Мукачеві? Вони вклали за 2017-2019 рік близько 60 млн євро (точну цифру не назвуть -комерційна таємниця). Протягом усього періоду ми допомагали з документами через ДАБІ: дозволи на будівництво, введення в експлуатацію. Ми добились, щоб відрізок Берегівської об’їзної дороги, біля заводу, зробили в 2016 році. Це також заохочувало інвестора продовжувати будувати. Мені «шили» дві кримінальні справи через наші рішення про позбавлення від пайової участі. Рішення сесії оскаржували, а ми скасовували свої ж рішення і приймали нові. У підсумку вийшли з ситуації так: не повністю позбавити пайової участі, а заплатити 0,01% від суми. Чому? Тому що попереднє керівництво ОДА вважало, “як це вони в бюджет платити не будуть”? В мене був розрахунок раціональний: FLEX платив 35 чи 37 млн гривень, а зараз платить 80-85 млн, це ПДФО. Що краще: раз змусити заплатити 50 мільйонів чи кожен рік отримувати для громади 50-60 млн гривень, не кажучи вже про робочі місця? Думаю, відповідь очевидна. З якими проблемами стикається інвестор тут? Та як їх уникнути? Закарпаттю потрібне виробництво. Але реальна проблема в регіоні - немає кому працювати, нестача робочої сили, значна міграція. Закарпатці легко можуть виїхати на роботу по сусідству в Угорщину чи Словаччину, в ті ж Чехію та Італію. Багато хто скаже - це питання зарплат. Але бізнес - це прагматизм: кожен підприємець платить гранично прийнятну величину. Тому, якщо послугу можна отримати за 1 гривню, то ніхто не платитиме 2 гривні. Це закон для того, щоб бути конкурентноздатним, а тим паче - на глобальному ринку. З проблемою дефіциту робочої сили зіткнувся і Ужгород. Біля міста, в Холмківській ОТГ, є 2 великі заводи - японський постачальник автозапчастин Yazaki і американська компанія електронних комплектуючих Jabil Circuit. На сьогодні вони найняли усіх, хто може у них працювати. Адже Ужгород більше зав’язаний на державних чиновників, на університет, на малий бізнес, сферу обслуговування. А за 40 км від обласного центру - Мукачево, де працює FLEX, і стільки ж людей, скільки на двох заводах в Ужгороді. До того ж у нашому місті є «Fischer» - завод світового бренду гірськолижного спорядження; «Точприлад» - виробник елементів точної механіки та електронних компонентів; є і 8 підприємств легкої промисловості. І FLEX уже вибрав усіх працівників із Свалявського, Воловецького, Іршавського, Виноградівського районів, та завіз ще 200 чоловік вахтовим методом. Великі роботодавці зосереджуються у саме цих низинних районах. Я ж вважаю, що увагу слід приділяти і Тячеву, і Міжгір’ю, і Великому Березному, і Рахову. Наприклад, Тячівський район, де на сьогоднішній день люди втратили роботу в Росії та Європі, більшість повернулася додому. Там треба створювати умови, щоб виробник приходив і будувався там. Як цього можна досягнути? Для цього має бути спільна позиція всіх 64-ох громад області. Одна з можливих форм - інвестиційна рада, яку треба утворити після виборів задля комплексного розвитку Закарпаття. Коли інвестор приходить в область, інвестиційна рада як офіційний орган делегуватиме на перемовини з ним представників кожної громади. Тобто завдяки спільним діям і координації ми разом зможемо обирати майданчики, куди треба залучати інвесторів. Те ж стосується і передачі землі на пільгових умовах та розгляд інших преференцій. Головне – максимально сприяти на всіх рівнях влади. Наприклад, у видачі містобудівних умов на місцевому рівні. Якщо справа за державним органом, наприклад, дозволом ДАБІ, тоді ми повинні відстоювати свою позицію – писати в ДАБІ від нардепів, депутатів обласної ради, громади. Голова маленької громади це не вирішить, а голова обласної ради матиме більше важелів впливу і, повірте, зможе продавити потрібне рішення. Що зміниться після завершення децентралізації? Після завершення реформи децентралізації місцева влада отримає розширені повноваження, достатні фінансові ресурси та можливості для якісних змін у своїх громадах. Це значно потужніші важелі впливу і більша відповідальність, яка лягає на місцеві органи влади. Саме тому необхідні сильні, професійні та компетентні команди в регіонах. Потрібно об’єднати їх заради спільних цілей, єдиної стратегії розвитку. Повинен бути здоровий лобізм регіону. Адже це і робочі місця для закарпатців, і комплексний розвиток області, і податкові надходження до бюджету громад, які в результаті дають ресурси для будівництва доріг, високої якості медичного та соціального забезпечення населення, розбудови закладів культури та спортивної інфраструктури. Наша команда за останні 5 років на власному прикладі довела, що вміє розпоряджатись бюджетом міста, подвоївши податкові надходження. Ми вміємо будувати, погляньте на той же Діагностичний центр лікарні святого Мартина, Будинок культури та інші об’єктив. Ми дбаємо про мешканців завдяки програмам розширеного медичного та соціального забезпечення,розвиваємо спортивну та туристичну галузі. Ми можемо масштабувати позитивний досвід і готові ділитись з ним нашими колегами з інших громад, щоб зробити Закарпаття областю №1 за якістю життя.