На Рахівщині, поблизу Косівської поляни, люди з невідомої нікому фірми «Мараморош» щось копають, а після себе залишають по Карпатським горам глибокі рівчаки. І як з’ясували кореспонденти ТСН – без відповідних дозволів на розробку надр. Що шукають невідомо. За однією інформацією – сланцевий газ, за іншою – золото. А скоріш за все і те, і інше. Однак як зауважив,прикриваючись державними інтересами,керівник фірми Анатолій Пріц – це «секретна інформація»... Отже, не залишається сумнівів у тому, що на Закарпаття почалася державна кампанія, метою якої буде активна розробка надр, що не завжди матиме на увазі збереження екологічної рівноваги у регіоні, де лише почала розвиватися рекреаційна галузь… Казки про «дешеве» українське золото від міністра екології Минулого року керівник Державної служби геології та надр (а з 2012 – він вже міністр екології та природних ресурсів України) Едуард Ставицький повідомив, що в Україні знову починається «золота лихоманка» – за 3-5 років він пообіцяв довести промислову добичу золота до 1 тонни на рік. Пан Ставицький зазначив, що промисловий видобуток золота в Україні почнеться в двох регіонах: «Це Західна Україна і Кіровоградська область». Кажучи про собівартість видобутку золота в Україні, Ставицький заявив, що 1 г українського золота коштуватиме не більш як 150 грн. (при реальній вартості 400 грн.). Насправді він забув сказати, що подібними казками годували українців ще з часів Кучми. У 2000 році президент України Леонід Кучма особисто прийняв перший зливок золота у Мужієві. Однак рудник експлуатували лише до 2006 року, а через два роки проти ТОВ «Закарпатполіметали», яке експлуатувало Мужіївське родовище, було порушена справа про банкрутство. Ось таким виявилася справжня ціна українського золота – замість надприбуткової галузі було витрачено чимало державних коштів, загублена екологія, розбазарено майно, невиплат зарплат, борги... Але Ставицький вперто вирішив штурмувати «золотоносну» Західну Україну. А значить Берегівщину та Рахівський район. Бо у інших місцях золота на Заході країни практично немає. Справді, ціна на золото на світових ринках б’є всі рекорди. Однак слід зазначити, що видобувати його в Україні – справа дуже ризикована. Бо вміст благородного металу у вітчизняних рудах складає всього 5-7 г на тонну, а це найнижчий показник рентабельності. Також у своїх розрахунках пан Ставицький не врахував необхідні капіталовкладення у цю індустрію. Наприклад, лише підготовчі роботи для запуску Мужіївського родовища обійдуться у 3-5 млн. дол., облаштування шурфів та збагачувального комплексу – ще у 50-60 млн. дол. Скільки буде тоді коштувати один грам українського золота? Єдиний вигідний метод видобутку – ціанідний За планами Ставицького, реанімація золотовидобутку має розпочатися зі створення автономних гірничо-збагачувальних комплексів, один з яких мають розмістити на Закарпатті. Там планують отримувати не лише золото, а й інші поліметали (срібло, свинець та інші). Те, що від цього суттєво страждатиме екологія зелених Карпат, до уваги не береться. Не біда і те, що роботу прийдеться починати буквально з нуля. Адже все, що було побудовано попередниками, сьогодні вже практично зруйновано. Потрібно буде і використовувати інші технології видобутку. Бо метод гравітації, що використовували раніше на Мужїївському руднику, надавав можливість вибрати з руди лише 50% золота. Отже, тепер планують перейти від класичних гравітаційних технологій до більш ефективних – зокрема з використанням ціанідів. Розповідати про шкідливість цієї речовини вже, вважаю, немає сенсу. «Але у такому випадку зросте ступінь екологічного ризику, що йде від золото-збагачувальних об’єктів, – зазначає Олег Дорожовець з видання «МінПром». – В рекреаційному Закарпатті на такий ризик можуть і не погодитись, навіть не дивлячись на потенційний ріст надходжень до обласного бюджету». Зокрема, автор звертає увагу на фактор Віктора Балоги, який може виступити противником таких ініціатив, адже вони не враховують інтересам краю, який завжди його підтримував. Тим паче, видобувати золото на території області – невигідна справа. «Запаси закарпатського золота порівняно невеликі (400-600 тонн), і вони локалізовані на порівняно невеликій території в Берегівському та Рахівському районах. Однак при цьому, треба буде опускатися на досить глибокі горизонти видобутку (130-220 метрів). По-друге, закладати великий рудник, потужністю понад 300 тис. тонн переробленої руди на рік, по-третє, вести інтенсивну геологорозвідку. Вирішення всіх цих завдань впирається не тільки в гроші, але і в питання землевідведення, ліцензування, екології…» Але як бачимо на прикладі Рахівського району, де нині вже шукають невідомо що, такі роботи можна розпочати і без відповідних дозволів. Якби місцеві мешканці не почали вголос протестувати проти варварських методів геологорозвідки, не звернулися до журналістів – про цей випадок навряд чи б хтось дізнався. Аби не допустити подібних прецедентів у майбутньому, закарпатцям слід і подумати про те, хто буде представляти їхні інтереси у Верховній Раді. Тим паче, вибори буквально на носі… «Регіонал» Іван Бушко – за відновлення роботи рудника у Мужієві Нагадаємо, що на початку цього року Державному підприємству «Надра України» (голова правління – вже знайомий нам Едуард Ставицький) дозволили проводити збір матеріалів на отримання ліцензії по видобутку золота поблизу села Мужієво на Закарпатті. Про це мало не з радістю повідомив голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида. Основним аргументом «губернатора» було те, що колись «видобувати метал було нерентабельно», а тепер нібито стало вигідно. Ледида також пообіцяв, що державне підприємство вирішить низку проблемних питань, які виникли після банкрутства ТОВ «Закарпатполіметали». Зокрема мова йшла про погашення боргів підприємства, вирішення проблеми відвалів з гірських порід, а також забезпечення розвитку інфраструктури села Мужієво (облаштування дороги, дитячого садка, водогону). Цікаво, що рішення, яке оприлюднив Олександр Ледида, ще раніше активно лобіював його перший заступник Іван Бушко, який нині балотується у народні депутати саме від Берегівщини, де як разі і знаходиться Мужіївськийзолоторудник. «Відновлення діяльності Мужіївського золоторудника — важливий фактор фінансової та економічної стабільності області, соціальної захищеності населення», – зазначає чиновник. За його словами НАК «Надра України», при умові одержання дозволу на використання корисних копалин, сприятиме покращенню екологічної ситуації в районі, вирішить соціально-економічні питання місцевих мешканців. Іван Бушко вважає, що це «чудова можливість відновити екологічну рівновагу в області, очистити наші водойми та повітря. Крім того, у разі відновлення добування руди з родовища область, та Берегівський район зокрема, зможе не тільки забезпечити населення робочими місцями, а й залучити інвесторів, що у свою чергу дозволить покращити соціально-економічне становище в краї». Слід нагадати, що буквально з таких самих фраз починалася діяльність поблизу Мужієва і ТОВ «Закарпатполіметали». І воду обіцяли провести, і дорогу зробити, і школу збудувати… Все залишилося як є, лише навколишній екології нині нанесено таку шкоду, що навіть за сто років ситуацію не виправити. В першу чергу – важкими металами отруєно питну воду у криницях, а їх негативна дія зазвичай проявляється лише у наступного покоління… Берегівські депутати – проти нової «золотої біди» Утім на превелике здивування «регіоналів»рішення Ледиди-Бушка не підтримали депутати Берегівщини, при чому навіть деякі з тих, що представляють фракцію «регіонів». Чому? Мабуть, тому, що їм тут жити, в них тут діти та онуки… У лютому 2012 року депутати Берегова та району виступили проти відновлення добування золота у Мужієві. Зокрема у міській раді це питання підняв Шамуел Горкаі (КМКС), який зачитав звернення до керівництва області з проханням відмінити рішення про надання держпідприємству «Надра України» дозволу на збір матеріалів для отримання ліцензії з видобутку золота на Мужїївському руднику. Колеги підтримали ініціативу депутатів... Щоправда у нас все вирішується у високих кабінетах. І якщо «яничари» залишаться при владі, немає сумнівів – на Закарпатті, у найгарніших і рекреаційних районах області, в першу чергу на Берегівщині та Рахівщині, розпочнуться роботи по видобутку будь-чого, навіть уранової руди, якщо її там знайдуть. А на екологію та здоров’ялюдей ніхто не звертатиме особливої уваги… Мета у влади завжди виправдовує засоби Тим паче, у міністра екології та природних ресурсів Едуарда Ставицького амбіційні плани – до 2020 року досягнути газової незалежності від Росії. «Якщо ми зробимо все так, як запланували, то я не помилився», – повідомив Едуард Ставицький в інтерв’ю «Дзеркалу тижня». Він вже підрахував – Україна споживає близько 50 млрд. кубометрів газу на рік, з них сама видобуває 22-23 млрд. Залишилося лише «покрити» дефіцит за рахунок збільшення видобутку ... Утім чомусь саме з приходом до влади у сферу використання надр пана Ставицького, багатьох відомих професійних геологів було просто позбавлено роботи. Без сумніву – лише для того, аби розпочати торгівлю надбанням народу України – її надрами. Нині щоб отримати дозвіл на видобування корисних копалин підприємці повинні сплатити до казни держави мізерні суми, а ось до карманів «ділків», за різною інформацією, надходять суми від 500 тисяч до 50 мільйонів доларів в залежності від типу корисних копалень. Саме через корупцію у сфері використання надр Закарпаття, а зокрема і Берегівщина, ніяк не може стати аналогом угорського Гойдусобосло, де наявність термальних комплексів забезпечує стабільність всього регіону. Про це згадав нещодавно і Віктор Балога, ділячись враженнями від поїздки до села Гут: «Все, що потрібно громаді села Гут – зняти бюрократичні перепони в розробці термальних джерел. І це питання, яке ми обов’язково вирішимо. Будуть в селі термальні басейни – будуть і туристи. А разом з ними і дорога, і робочі місця». До слова, вже після публікації нашого матеріалу Віктор Балога звернув увагу на повідомлення про незаконні розкопки на Рахівщині та попросив Генерального прокурора України перевірити їх.