У Боржаві про перспективи сільського туризму радилися експерти Закарпаття та Угорщини (ФОТО)

Цей населений пункт було обрано не випадково. Адже за словами організатора заходу Шарлотти Чізмар саме у Боржавіє всі можливості для подальшого розвитку у цьому напрямку. Село знаходиться у колоритній місцевості, неподалік від районного центру, на річці - облаштований пляж (неподалік греблі), а господарі садиб вже пройшли навчання та успішно приймають гостей з України, а також Угорщини, Росії та Білорусії. Однак і цей вид туризму потребує розвитку - і на жаль, існує чимало факторів, що його гальмують. Версія: сільський туризм зможе зупинити міграцію Голова села Йожеф Ференці розповів, що традиції прийому гостей тут почали формуватися ще за часів Союзу –коли діяв відомий пансіонат "Боржава", який нині не працює. "Тепер великі сподівання саме на сільський туризм, - каже Йожеф Ференці. - Адже роботи у селі практично немає. Сезонно діє цегельний завод, однак він забезпечує тимчасовим заробітком лише 50 чоловік. Молодь змушена добиратися на підприємства Берегова та Мукачева, або шукати кращої долі за кордоном. Така ситуація нікого не влаштовує, бо триває міграція, а село не розвивається". Сільський голова розраховує на інвесторів, які б зацікавилися пансіонатом та на грантову підтримку - аби вирішити поточні питання з благоустрою населеного пункту. Найболючіша проблема - дороги, які потрібно привести до ладу. У планах - добудувати велике приміщення, де могли би розміститися клуб, сільська рада, "будинок села", музей. На це потрібно близько 6 млн. грн. А наразі сільським туризмом займаються десять сімей, які об’єдналисяу неформальну організацію. В основному же жінки, господині садиб. До речі, гостей круглого столу вітали у приміщенні місцевої школи, де накрили стіл з традиційними пікантними голубцями, пригостили тістечками та паленкою-слив’янкою. Тому угорські представники стали не лише учасниками конференції, а й відчули себе справжніми туристами - їм організували екскурсію по Берегівщині та розмістили на ночівлю. Угорці здивовані – на Закарпатті шанують їхні символи Габор Горості, голова громадського об’єднання "Краєвиди-Епохи-Музеї" розповів, що в Угорщині вже є чимало людей, які постійно приїжджають на Закарпаття, саме на Берегівщину - і запрошують своїх друзів, знайомих. Хоча всебічної інформації про цей вид відпочинку досі бракує. Тому організація самостійно видала кілька путівників - по Берегівщині та загалом по Закарпаттю, з мапами та порадами. "Лише сама по собі сільська місцевість не може бути привабити туристів - їм потрібно показати якомога більше принад краю", - каже Габор Горості. Інші учасники угорської делегації також ділилися враженнями. Деякі приїжджають до нас постійно вже протягом довгого часу, бо їм тут дуже подобається. Один з них навіть зауважив, що телебачення та преса часом подають не зовсім об’єктивну картину реалій на Закарпатті - бо був здивований, коли побачив тут чимало пам’ятників угорським діячам та угорську символіку, яку ніхто не чіпає і не плюндрує… Тенденції: Закарпаття втрачає привабливість для туристів Олександр Коваль, старший викладач кафедри туризму УжНУ прочитав лекцію про тенденції розвитку туризму у світі загалом. Цифри вражають - наприклад, лише Іспанія заробила за рахунок цієї галузі у 2011 році 53 млрд. євро - це більше, ніж весь державний бюджет України! За висновками фахівців туризм розвивається стрімкими темпами - у 2020 році практично кожен сьомий житель планети здійснить закордонну подорож саме з метою відпочинку та отримання нових вражень. Щодо Закарпаття, то наразі одночасно, за приблизними підрахунками, тут може відпочивати 20 тисяч туристів, а на рік область може прийняти близько 6 мільйонів гостей! Тобто, якби у нас все розвивалося цивілізовано, то лише туризм міг би забезпечувати значний притік до бюджету і стати джерелом для розвитку області в цілому. "Але наразі вже кілька років спостерігається досить негативна тенденція - гості у нас не затримуються довше, ніж на день, - каже Олександр Коваль. - Приїжджають на фестивалі, здійснюють коротку подорож по замкам або на термальні води. Чомусь так відбувається, що наш край втрачає свою привабливість - а це у перспективі може погано вплинути на розвиток області у багатьох сферах". Відповідно, якщо у цьому напрямку на Закарпатті нічого не зміниться, ми так і залишимося для багатьох лише транзитною зоною. І в результаті втратимо можливість стати конкурентно-спроможними на ринку. Також для власників сільських садиб Олександр Коваль провів невеличкий тренінг. А саме - як правильно рекламувати власне обійстя. Бо чимало залежить саме від вміння презентувати послуги та умови проживання. Тобто фотографії на проспектах та веб-сторінках мають бути якісними, без бліків,максимально привабливими. Бо саме перше враження формує бажання та думки: варто сюди приїхати або ні. Водночас не можна вводити в оману - скажімо, якщо на фото зображений камін, значить він повинен бути у будівлі і працювати. Інакше людина більше сюди не приїде та зробить негативну рекламу садибі, селу та області. В Ужгороді зберуться представники «туристичних» міністерств різних країн Голова Берегівського туристичного інфоцентру Йосип Торпоі розповів про можливості та перспективи розвитку туризму на Закарпатті - адже саме з цієї тематики нині захищає кандидатську дисертацію в Угорщині. "Ми повинні працювати спільно - як громадські організації, малий бізнес, так і влада, мати окреслені цілі - і вирішувати їх. В тому числі деякі питання спробуємо вирішити під час проведення в Ужгороді міжнародної конференції, яка відбудеться 22 березня за участі представників міністерств, депутатів, підприємців з Угорщини та України. Сподіваюся, що вдасться затвердити відповідну програму подальшого розвитку туристичної сфери на Закарпатті". Отже, круглий стіл вийшов досить цікавим та плідним. "Для нас зараз основна мета- це рекламувати та пропагувати Закарпаття, як привабливий туристичний край, - каже Шарлотта Чізмар, голова Берегівської районної спілки сільського туризму. - Звісно, далеко не все у нас ще відповідає європейським стандартам. Однак і ті можливості, які ми маємо, приваблюють туристів. Тому повинні їх ще чимось зацікавити, аби залишалися у нас на довший час. А сільський туризм – це справді можливість дати надію людям, в тому числі щодо розвитку села. Але ми – лише одна із складових, тому не можемо дивитися у майбутнє без чітко окреслених перспектив». Представники угорської та української делегацій обмінялася контактами та путівниками, з надією на подальшу співпрацю – і домовилися робити взаємовигідну рекламу туристичних регіонів обох країн. А у подальшому подібні зустрічі планують зробити регулярними і проводити у інших населених пунктах Закарпаття, де вже можна побачити успішні приклади сільського туризму.