Не слід, мабуть, зайвий раз нагадувати, що міжнародний Каннський кінофестиваль, що проходить у травні у французькому курортному містечку є одним з найпрестижніших у світі кіно. Його мета - не показ найкасовіших новинок, а пошук справжніх сучасних шедеврів кіномистецтва. Україна за останні роки лише двічі "засвітилася" у Каннах - у 2005 році малу "Золоту пальмову гілку" отримала короткометражна картина молодого режисера Ігоря Стрембіцького «Подорожні», а минулого року у конкурсній програмі був заявлений повнометражний фільм Сергія Лозниці «Щастя моє», зроблений спільно з німцями. Цього року українських стрічок у Франції не буде взагалі. Тим паче приємно відзначити, що мабуть єдиним українцем, якого офіційно запросили на кінофестиваль є закарпатець, художник Марсель Онисько. Він зіграв одну з головних ролей у фільмі свого друга з Праги Владо Мічуха (Арамісова). Стрічка потрапила до конкурсної програми у номінації короткого метру Cinefondation. Отже, ми не могли не порадіти за нашого земляка. І одразу зателефонували йому з привітаннями. - Марсель, щиро вітаю! Досить несподівано... - Я і сам ще у це не вірю. Просто нема слів. Звісно, ніколи б не подумав, що поїду до Канн, та й ще у якості учасника. Хоча і лише як актор. - Коли це ти встиг знятися у фільмі? - Справа у тім, що ми разом з Владо вже давно готуємо до друку міжнародний мистецький часопис під назвою Panic Button. До нього входять роботи експериментальних митців з усього світу та з України - це в основному, резиденти ужгородської формації "Поп-транс". Тож я щороку виїжджаю на деякий час до Праги. Оскільки Владо навчається на режисера у FAMU - у одній з найвідоміших шкіл кіномистецтва в Європі - то й запросив мене до участі у черговій стрічці, яку він вирішив зняти. До речі, минулого року його фільм «Нора мені подобається» став лауреатом коротких фільмів на фестивалі у Ріо-де-Жанейро. - А про що фільм, в якому ти взяв участь? - Стрічка має оригінальну назву Cagey Tigers, тобто "Тигри з клітки". Це фраза з пісні The Cure, нашої з Владо улюбленої групи. А сюжет досить простий - про двох дівчат-поетес. Вони подорожують разом, закохуються, одне слово, ведуть богемне життя. А потім обидві закохуються у одного хлопця. А у того вже є жінка, до речі вагітна. Тож виникає певна дилема – як залишатися друзями такій непростій ситуації. Загалом фільм не надто трагічний, а скоріш просто про почуття, із знаком запитання у кінці. Про те, що хвилює молодих, а може і не лише їх. - І ти зіграв того хлопця? - Ну, мені довелося. Хоча я і не актор. Але якщо другу потрібна була моя допомога... Знімали стрічку у червні минулого року, майже цілий місяць. Було дуже кайфово, а у перервах я ганяв по всій Празі на вєліку… А події фільму розгортаються на двох квартирах, потім у депо, де ремонтують вагони (ми навіть одного разу заночували там). Сценарій писався по ходу, я теж в деякій мірі долучився... Одразу скажу - відвертих еротичних сцен немає, однак деякі моменти звісно були... Ну, поцілунки і всяке таке. Але дружина мене, сподіваюся, розуміє. Це ж лише для мистецтва! - Коли збираєш валізи? Тобі ж мабуть потрібен солідний фрак? - Фрак наразі не потрібен, а якийсь костюм не завадить. Бо я не ношу таких речей, у мене в гардеробі вони не водяться. Потрібні гроші, яких постійно не вистачає. Може хтось із друзів позичить. - Що у подальших планах? - Цей рік для мистецької формації "Поп-транс", до якої я вхожу, досить вдалий. Виставки наших робіт пройшли у Львові та Києві. Влітку нас знову запрошують до столиці. Маємо прориватися. Хоча жодної картини я ще не продав, тому і грошей не заробив. У будь-якому разі не для цього живу і працюю. Набагато важливіші для мене стосунки з друзями, яких маю досить багато у багатьох країнах. Сподіваюся вони за мене радіють. - Обов’язково! Що ж, ще раз вітаю. Бажаю тобі привезти додому хоча б маленьку "пальмову гілочку"! До речі 64-й Каннський кінофестиваль відбуватиметься у Франції з 12 по 22 травня. В конкурсній програмі – 19 повнометражних фільмів. Нові роботи покажуть Педро Альмодовар, Ларс фон Трієр та брати Дардени. Відкриє Канн-2011 прем’єра фільму Вуді Аллена «Північ у Парижі». Головою журі буде актор Роберт Де Ніро. У номінації «Особливий погляд» представлений російський фільм режисера Бакура Бакурадзе «Мисливець». У позаконкурсній програмі – 7-хвилинний фільм студента з Владивостоку Тихона Макарова «Відділ культури». В рамках програми «Сінефондасьон» (Cinefondation), створеної у 1998 році з метою пошуку нових талантів, відбувається відбір 15-20 короткометражних і середньометражних стрічок, створених кіношколами різних країн. Ця програма є складовою офіційної програми Каннського фестивалю. Під час офіційної церемонії журі нагороджує три найкращі фільми з представлених. Щороку учні кіношкіл з усього світу надсилають у «Сінефондасьон» понад 1500 фільмів.