Екскурс в історію В період панування Радянської влади на Закарпатті, центральною площею не лише Ужгорода, але й області була площа Леніна (сьогодні Народна). Тут же був розташований будинок Народної ради (будівля Земського уряду, будівництво у 1932-1934 рр. чеським архітектором А. Крупкою на пл. Бескида, витрачено 150 млн. крон), в мікрорайоні Малий Галагов, на правому березі ріки Уж. Статую Володимира Ілліча урочисто відкривали в далекому 1974 році. Спершу, при відкритті, пам’ятника в Ужгороді на постаменті була гіпсова копія,а через деякий час, під покровом ночі, її замінили на бронзову. Простояв, однак, Ленін у нас недовго – якихось 17 років. У 1991 році на зорі Незалежності України, Ужгодська міська рада однією з перших в Україні вирішила його демонтувати. Тоді під розписку тритонного бронзового Леніна помістили на зберігання в Ужгородське «КАТП072801», де він лежить і понині. Перші спроби Йшли роки, навіть десятиліття і нарешті про скульптуру згадали. Депутати Ужгородської міськради 27 серпня на черговій сесії одноголосно ухвалили рішення безкоштовно передати демонтований у 1991 році бронзовий пам'ятник Леніну на потреби Мукачівської греко-католицької єпархії. Як розповів тодішній депутат Павло Федака, міськрада зробила доброчинний жест для місцевих віруючих, які мають намір увіковічити у бронзі іншу постать — єпископа Андрія Бачинського. "Ми мали відповідне звернення глави Мукачівської греко-католицької єпархії Мілана Шашіка. Жоден депутат не висловився проти, комуністів у нас у раді немає, ніхто й не протестував", - зазначив депутат. Тоді ж на прохання єпархії Леніна вирішили переплавити у католицького єпископа XVIII століття Андрія Бачинського. Пам’ятник останньому планували встановити у самісінькому центрі міста на площі біля Кафедрального собору. Андрій Бачинський в Ужгороді відомий тим, що переніс в місто єпархіальну резиденцію і семінарію, а також створив першу велику бібліотеку. Та далі розмов справа так не пішла. Річ у тім, що комуністи звернулися до прокуратури з вимогою повернути їхнього вождя . Більше того, вони хотіли знову встановити Леніна в Ужгороді. Володимир Алексій, перший секретар обкому Комуністичної партії в Закарпатській області заявив: «Якщо ми поставили в місті пам'ятник Волошину, то я гадаю, що на пам'ятник Леніна теж знайдеться місце, враховуючи те, які здобутки мала радянська влада на Закарпатті». У мерії їм запропонували викупити статую. За 3,5 тонни бронзи запропонували 75 тис. євро, додавши, що Ленін не є художнім витвором якогось відомого скульптора, це стандартний пам'ятник Леніну, який стояв в радянські часи практично в кожному місті. Однак, ціль була не в тому, тож комуністи ще й створили спеціальну комісію , щоб довести художню цінність пам’ятника і домогтися визнання того , що в 1991 його знесли незаконно. Тоді ж Володимир Алексій заявив, що викуповувати пам'ятник йому ніхто не пропонував. Натомість, за його словами, комуністам пропонували дати греко -католицькій громаді три тонни бронзи на пам'ятник єпископу . Прозвучала і версія про те, що "колеги з Луганська" хотіли викупити Леніна для себе. Що цікаво тоді ж депутат Луганської обласної ради Владислав Кривобоков звернувся до мерії з офіційною заявою, у якій пропонував викупити Леніна за власні кошти та переплавити його на Бачинського. Однак, робити все це він чомусь хотів у Луганську, навіть готовий був профінансувати транспортні витрати. Та зрештою і цього не трапилося і про питання на деякий час забули. Наш час Пройшла революція, в Україні падали Леніни. В той же час ужгородський Ілліч продовжував припадати пилом на КАТП. Його долю вирішили вже навесні, коли пристрасті в Україні дещо вляглися. На черговій сесії 17 квітня ужгородські депутати вирішили, що пам’ятник недоцільно охороняти та зберігати. Його вирішили утилізувати. Аби закріпити цю ідею 29 травня, міська рада прийняла чергове рішення про те, що комунальне підприємство «КАТП072801» безоплатно передасть Мукачівській греко-католицькій єпархії колишній латунний пам'ятник В.І.Леніну. За таке рішення проголосувало 37 депутатів. На цьому поки і зупинилися. Комуністи і Ленін Як кажуть на самому КАТП, подібні рішення видаються сумнівними, адже передавали Леніна на зберігання саме комуністи, тож він не є на балансі міської ради. Однак наразі у міськраді рішення оформляли більш правильно, тож у своєму успіху не сумніваються. Що цікаво, не висувають вимоги на Леніна і самі комуністи. Однак, вони надіслали до мерії прохання зберегти бронзового вождя та передати його «на використання Комуністичній парті України». Підписав цей документ головний комуніст України – Петро Симоненко. Доєднали своє звернення і місцеві комуністи, назвавши рішення міської ради поспішним та зазначивши, що «Ленін вніс неоціненний вклад у розвиток Закарпаття». У відповідь на це в.о. мера Віктор Щадей зазначив настпуне: "Я не уявляв, що у наш час є ще такі неадекватні люди, які вважають, що Ленін має великі заслуги перед Україною і треба його пам’ятники зберігати. Це, мабуть, психічна проблема у деяких людей. Як я бачу, деякі з них навіть дотепер є народними депутатами ВРУ, там і Симоненко щось писав. Просто нема слів адекватних.... Зрозуміло, що жодним чином навіть близько не збирається брати звернення до уваги. А от те, що Симоненко і його підлеглі дозволяють собі таке писати, то вони ще не до кінця усвідомили свою відповідальність за все, що трапилося не лише тоді, коли комуністи керували Радянським Союзом, а і за останні три роки, коли Янукович, якому вони склали більшість у ВРУ, знищував Україну. І за оцю зиму, коли режим знищував українців, вони були його вірними псами. Напевно ще до кінця не усвідомили, що мають сидіти дуже тихо і не давати про себе знати. А вони, бачте, знахабніли настільки, що дозволяють собі писати такі листи. Їх нахабність пояснюється лише тим, що ніхто нічого не робить аби притягнути їх до відповідальності. І це ще один аргумент в сторону того, що парламент треба розпускати, щоб там не сиділи депутати, які пишуть такі листи про Леніна. Ну і соромно мені, що ужгородці є у цьому списку, але це вже хай залишиться на їхній совісті". Ярина Денисюк для Мукачево.net