Вчені показали диво-плоди, які мали б вирощувати на Закарпатті (ФОТО)

«У нас на Закарпатті подібних конференції ще не проводили, – розповідає директор установи, к.е.н. Марія Федорюк. – Раніше такі заходи відбувалися лише на базі галузевих інститутів. Основна тема – збереження генетичних ресурсів рослин. Ми маємо державне замовлення по тематиці по збереженню генофонду тютюну, кукурудзи та плодових культур, тісно співпрацюємо з науковою установою - Інститутом рослинництва імені Юр’єва. Нам дуже приємно, що координаційна рада ухвалила рішення провести міжнародну конференцію саме на нашій базі, у Великій Бакті». На науковий захід приїхали науковці з усієї України – з Криму, Одеси, Полтави, Черкас, Києва, Харкова, Львова, Буковини, та колеги з Угорщини (Ніредьгаза). Виявили бажання приїхати навіть колеги з Білорусії. Загалом учасників – понад 50 чоловік. Мета – обмін науковим надбанням. Зокрема, брав участь у конференції відомий український вчений, к.б.н. Віктор Рябчун, керівник ПНД «Генетичні ресурси рослин», наукової установи, де прагнуть зберегти весь вітчизняний генофонд – тобто всіх рослин, які існують у нашій природі. Зокрема закарпатці показали свої здобутки, які мають не лише всеукраїнське, а й міжнародне значення. «На виставці гостям показали наш генофонд – груші, яблуні, виноград, кукурудзу, тютюн, – розповідає Марія Федорюк. – А також нашу картоплю. У селекційному процесі, коли створюємо нові сорти, задіяні саме стародавні сорти, наприклад «Гутнянка» – традиційний сорт картоплі для Закарпаття. Практично цією роботою займається лише наша установа в Україні та загалом у Карпатському регіоні». Останні п’ять років наукова установа на Закарпатті займається вивченням генофонду плодових культур. Для цього велася тісна співпраця з дослідниками із Швейцарії, з якими провели кілька експедицій, побували у всіх районах області, де виявляли плодові дерева яким по 50 і навіть сто років. Яблуні, груші, горіхи, сорти, які стійкі до хвороб і шкідників, та пристосовані до наших природно-кліматичних умов. Третій рік саджанці цих дерев вирощують на базі установи, закладено демонстраційні полігони у селі Дийда (Берегівський район) та в Тячівському районі. «На жаль, така культура як тютюн - зараз практично на Закарпатті не вирощується, – каже Марія Федорук. – Хоча сподіваємося, що врешті-решт настануть такі часи, коли цю галузь також будуть розвивати. А товаровиробники будуть виготовляти продукцію саме з сировини, яка вирощена у нашій державі. Бо тютюнництвосприятиме значній кількості нових робочих місцьу селах, загалом розвитку сільської місцевості» . Єдине сподівання у цьому плані на владу. Потрібна відповідна постанова, аби певний відсоток продукції виробляли саме з вітчизняної сировини, тютюну, вирощеного в Україні. Зокрема така постанова вже існує у галузі виноградарства.Якщо відродиться вирощування тютюну на Закарпатті, тоді стануть у нагоді йте насіння, яке зберігається нині у генофонді, банку генетичних ресурсів України – вітчизняні сорти, пристосовані до наших умов. Це стосується й інших культур. Отже, у вчених сподівання на кращі часи для розвитку сільського господарства, зокрема фермерства в Україні. Фахівці у сфері генетики рослин успішно працюють, справа лише за виробниками, яких також мала б підтримувати та стимулювати наша держава. Бо, на жаль, деякі з прекрасних вітчизняних сортів плодових культур у магазинах не купиш – хіба лише на виставці побачиш… Нині на Закарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції, яка стала спадкоємцем розформованого минулого року Закарпатського інституту агропромислового виробництва УААН, продовжують працювати 62 співробітники, серед яких 42 науковці.