Вони ставали Праведниками, або відкриття меморіальної дошки Раулю Валленбергу в Мукачеві (ФОТО)

Мукачево, як і більшість міст, які розташовані в регіоні, що межує з іноземними країнами, а у нас таких країн-сусідів аж чотири, характеризується багатонаціональним та поліконфесійним складом населення, яке протягом багатовікової історії співіснування виробило і продовжує виробляти характерні для всієї громади риси взаємоповаги, толерантності та взаємопідтримки. Ми часто, навіть не задумуючись, говоримо про те, що в нашому місті протягом століть у мирі та дружбі живуть поруч представники багатьох націй і народностей, що ми єдина багатонаціональна мукачівська родина. І це відповідає дійсності. Однак і в нашій історії були трагічні часи не такого вже й далекого минулого, сповненого сліз та болю, часи про які ми жодного разу не повинні забувати і робити все для того, щоб вони вже ніколи не повернулися. Мало хто думав, що після братовбивчої з багатомільйонними жертвами Першої світової війни можуть розпочатися ще жахливіші Друга світова та Велика Вітчизняна війни. Що в Мукачеві, місті у якому майже половину населення складали євреї будуть створені єврейські гетто, і уже вчорашні сусіди та друзі будуть перебувати окремо, за колючим дротом. Тут на вулиці Рауля Валленберга, до цього вулиці Маяковського, а ще раніше вулиці Єврейській зібралися високоповажні гості з Угорщини, нашого краю та міста, мукачівська громадськість, щоб відкриттям меморіальної дошки виготовленої в рамках спільного проекту Міністерства закордонних справ Угорщини та міста Мукачево, вшанувати пам’ять шведського дипломата, який врятував багато тисяч угорських євреїв в роки Голокосту. Вшанувати людину, для якої чуже невинне життя було ціннішим за власне. «Рауль Валленберг був дуже відомою постаттю, це була унікальна особистість. Він був не лише гуманним і винахідливим, він був дуже сміливим. Не боявся смерті і стояв дуже близько біля неї. Пан Валленберг прибув до Будапешта в рамках дипломатичної місії зі Швеції влітку 1944 року і пробув в Угорщині 6 місяців. За цей короткий час він врятував більше, ніж 10 тисяч євреїв», - зазначив у своєму виступі Державний секретар МЗС Угорщини Жолт Неймет. На жаль, у січні 1945 року, після визволення Будапешта Червоною Армією Рауля Валленберга було заарештовано і відправлено до Москви, де він утримувався у сумнозвісній «Луб’янці». Жолт Неймет порівняв Рауля Валленберга з біблійним Давидом, який рятував жертв з пащі лева. «Він від одного диктаторського режиму рятував тисячі людей, а від іншого сам загинув», підкреслив виступаючий і висловив сподівання, що настане час, коли представники демократичної Росії, яка є правонаступницею Радянського Союзу розкажуть правду про долю цієї людини. «Де, як не на вулиці Р.Валленберга слушно поставити цю меморіальну дошку. Ми пам’ятаємо з історії і є ще очевидці, коли тут на вулиці було гетто. У травні 1944 року з Мукачева до фашистських концтаборів було відправлено більше 28 тис. наших земляків єврейської національності, з яких додому повернулося біля 2 тисяч чоловік. Не можна собі уявити весь цей жах винищення народу тільки тому, що він іншої національності. Такою була політика людиноненависницького гітлерівського режиму щодо переважної більшості окупованих ними народів. Ця меморіальна дошка нагадуватиме всім про жахливі події минулого і про те, що потрібно зробити все для того, щоб подібне не повторилося. Рауль Валленберг відома особистість у всьому світі. Пам’ятники йому поставлені в Нью-Йорку, Будапешті, Москві, Стокгольмі та багатьох інших містах. Ми одну з вулиць, на якій було гетто також назвали у пам’ять про цю видатну людину, гуманіста. Сьогодні ми відкрили тут меморіальну дошку, яка нагадуватиме про його подвиг», - мовив міський голова Мукачева Золтан Ленд’єл. Він звернув увагу присутніх на відсутність дати смерті на меморіальній таблиці і також висловив сподівання, що колись ми про це дізнаємося. «Я про це мрію», - підкреслив міський голова. «Ми дуже цінуємо все, що зробила ця людина для єврейського народу в цілому. Він мав сміливість й винахідливість врятувати десятки тисяч угорських євреїв, ризикуючи своїм життям, і за це ми вдячні цій порядній людині», - поділився з присутніми своїми думками голова іудейської громади міста Абрагам Лейбович. Тож, зараз мукачівці та гості нашого міста, дивлячися на меморіальну дошку виготовлену відомим ужгородським скульптором Михайлом Колодком з вдячністю згадуватимуть, що і в ті страшні воєнні часи знаходилися люди, кращі представники людства, які стали на захист ні в чому не винних людей. Вони ризикували власним життям, життям власних родин, гинули, але рятували інших людей … Вони ставали Праведниками.