Створення фільму «Урсус» є великою ко-продукцією чотирьох країн — України, Грузії, Болгарії та Німеччини, де Україна виступає, як головний інвестор фільму (більше 50%). До слова вартість проекту складає 3 мільйони 609 тисяч доларів. Взагалі проекту вже 8 років, якщо рахувати з моменту початку написання сценарію. Зніматися фільм буде трьома мовами. Тим не менше, на знімальній площадці можна буде почути цілих сім мов, як-от російську, українську, грузинську, французьку, румунська чи навіть старомакедонську. Продюсуванням, зйомками, пост-продакшном та продажем прав будуть займатися 9 компаній. Крім державних інвесторів — Державного Агентства України з питань кіно, Грузинського Національного Кіноцентру і Болгарського Національного Кіноцентру, фільм створюють грузинська "Studio O", болгарська "Geopoly Film", німецька "Aktis Film Production UG" (+селс-агент) і на сам перед - Fresh Production Group до складу якої входять: Fresh Production (виробництво), Fresh Rental House (техніка та транспорт), Fresh Post Production (запис, монтаж відео та звуку), Tornado SFX (спецефекти) і Pirate (світлове, звукове і сценічне обладнання). Зйомки проходитимуть в чотирьох країнах з 11 жовтня 2013 року по 23 січня 2014 року. Спочатку вони відбуватимуться в Україні, потім в Болгарія. Після цього буде перерва, по якій команда поїде в Німеччину на кілька днів. Після того тиждень-два команда проведе у Грузії. Пост-продакшн розрахований на 9 місяців. Фіналізація запланована на кінець 2014-го року, а в листопаді 2014 року фільм має бути зданий в Державне Агентство України з питань кіно, оскільки воно фінансувало 30% бюджету, а потім почнеться фестивальне життя. Прем’єра фільму запланована на початок 2015 року. Те, що в фільмі беруть участь 4 країни автоматично визначає його долю. Отож фільм потрапить саме в ці країни. У кращих традиціях жанру драматичного роуд-муві сюжет потягне за собою глядачів через пів Європи — зйомки проходитимуть в Україні, Грузії (Тбілісі та Батумі), Болгарії (Софії) та Німеччині (Берліні). Серед задіяних міст України: Київ, Ужгород, Мукачеве, Чортків, Синевирська поляна, скелі Довбуша. В Ужгороді знімають сцени Румунії. Її також знімали в Чорткові та зніматимуть в Мукачеві. В Болгарії знімуть сцени Болгарії та Туреччини. В Києві знімали Грузію (Тбілісі). До слова, в Тбілісі на команду чекає складний момент, адже дія починається з війни, а це танки, бронетранспортери, стрілянина і тому подібне. Саме тому доведеться використати технологію зйомки на фоні зеленого екрану, бо всі будинки поруч з Тбіліським парламентом нові, отож архітектура 1992 року буде домальованою. Крім новаторського географічного розмаху творці зважилися на перше у великому прокатному українському кіно використання технології motion capture, яку довго і наполегливо використовували і популяризували такі великі представники світу розваг як Роберт Земекіс, Пітер Джексон та Джеймс Кемерон. Це складна технологія з використанням комп’ютерної графіки. Буде використаний не тільки живий ведмідь, а і його виготовлений в Німеччині 2-метровий механізований костюм, в який буде вдягатися виконавець ролі грузинського режисера Ніка (Ніко Тавадзе). Потім, за допомогою технологій комп’ютерної графіки, людина у костюмі ведмедя стане для глядача справжнім ведмедем. Супервайзер із німецької компанії Digital images (Саксонія) постійно контролює процес зйомок. Жозефіна де ла Баум Сюжет Дія фільму розпочинається в новорічну ніч з 1991 на 1992 року в охопленому громадянською війною Тбілісі. На даху Парламенту головний герой, мобілізований молодий режисер Ніка (Ніко Тавадзе), чує від свого друга побажання, аби той, як режисер, колись таки отримав головний приз Берлінського кінофестивалю «Золотого ведмедя». Взагалі в фільмі все оточено ведмедями. Герої дивляться на Велику Ведмедицю, у них на машині намальований ведмідь, він є також на бампері. Згодом звільнений у запас після поранення Ніка повертається на студію, де знаходить лише обгорілі рештки свого дебютного фільму. Там він зустрічає каскадера Фому Гоголя (Богдан Бенюк), який, не маючи роботи, доглядає за нікому не потрібним студійним ведмедем Чолою (ведмідь Тіма). Одним з головних, але далеко не поодиноких див, які трапляються з героями, стає запрошення на 5-річні гастролі ведмедя Чоли до Берлінського зоопарку. Ускладненням цьому стає несподівана трагічна смерть ведмедя в п’яній перестрілці. Та Ніку це не зупиняє: аби вирватися з розваленої війною країни, він йде на відчайдушний вчинок — самому перевдягнутися у ведмедя і таким чином переїхати всі кордони і опинитися в Берліні. І костюм, пошитий студійним бутафором Собакевичем, вже звичним, дивовижним чином опиняється дуже добрим, настільки добрим, що ніхто не помічає у ньому людини. Фургон з Фомою за кермом і Нікою-ведмедем у буді починає свої пригоди з Грузії, через Туреччину, Болгарію, Румунію і аж до Німеччини. Одного разу у своїх мандрах вони зустрічають канадську захисницю прав тварин Соню (Жозефіна Де Ла Баум). Як захисниця прав тварин вона обурюється долею ведмедя, намагається відправити його у Болгарію в спеціальний центр для ведмедів. Спочатку вона не знає, що Чола – це людина, але згодом закохується у героя. Правдами і неправдами вона залишається з ними аж до кінця їх мандрів. Та мандри ці будуть не прості — у кожного з героїв є чимало схованих у шафах скелетів. Містики в фільмі нема. Просто гра актора в костюмі ведмедя приймається за чисту монету. Фактично герой не перетворюється у звіра. Це така собі фантасмагорія. Ми знаємо, що це не ведмідь, хоча за допомогою комп’ютерних технологій ми будемо бачити, що це ведмідь. Такий от складний психологічний прийом. Як для героїв, так і для глядача не буде ніякої містики. Творці фільму Команда для проекту збиралася дуже довго. Сміливий та оригінальний сценарій втілюватиме у життя команда справжніх професіоналів: продюсери фільму Олег Щербина та Юлія Чернявська (Fresh Production Group). У резюме Щербини і Чернявської спродюсовані ними (починаючи з 2006 року) численні телевізійні фільми і серіали, короткометражки та рекламні ролики. «Урсус» є першим міжнародним ко-продакшен-проектом в низці запланованих подібних проектів. Режисер Отар Шаматава, відомий за своїми повнометражними фільмами «Турандот» (1990) та «Дорога М» (1999). За візуалізацію задумів режисера візьметься оператор Сергій Борденюк, один з п’яти найкращих операторів України, чия майстерність ще в 90-х роках була відзначена спеціальним сертифікатом Стівена Спілберга за створення документального проекту «SHOAH. Visual history foundation», що з’явився 2004 року у вигляді короткометражки-додатку на DVD фільму «Список Шіндлера». У його доробку робота з Миколою Мащенком та Олександром Ітигіловим, Анатолієм Матешко і Андрієм Бенкендорфом. Він був оператором і на короткометражці Зази Буадзе «І Бог зробив крок у порожнечу». Художник-постановник Сергій Бржестовський – це легенда українського кіно. Він працює вже понад 40 років, більшу частину кар’єри пропрацював на кіностудії ім. Довженка. Актори В фільмі представлені актори з 5 країн. Головну жіночу роль виконуватиме ефектна акторка Жозефіна де ла Баум, франко-британська баронеса і акторка, фотомодель і співачка, яка останнім часом багато знімається у Великобританії. Як модель весь світ її знає за відвертою рекламою розкішного бренду нижньої білизни Agent Provocateur, та як обличчя однієї з колекцій Mango. Маючи у своїй фільмографії 20 ролей у короткометражних, телевізійних та повнометражних фільмах, її головним здобутком є не так поява у двох стрічках Бертрана Таварньє чи одній Рона Ховарда, як акторське головування в минулорічному «Поцілунку проклятої», досить помітній вампірській романтичній драмі Ксани Кассаветіс, доньки прославленого американського метра режисури Джона Кассаветіса. Одну з двох головних чоловічих ролей, Фому, грузина з українським корінням, зіграє харизматичний український кіно-, теле- та театральний актор Богдан Бенюк. До слова, Герой Богдана Бенюка має реальний прототип – чоловіка, котрий справді працював на грузинській кіностудії в Тбілісі. Для театральних шанувальників Бенюк є зіркою десятків вистав у Театрах Ім. Івана Франка, Лесі Українки та своїй «Театральній компанії Бенюк та Хостікоєв»; для телеглядачів — телесеріалів «Утьосов. Пісня завдовжки з життя» та «Коли її зовсім не чекаєш»; для кіноглядачів — з «Фучжоу» та «Кандагару». Другу головну чоловічу роль — грузинського режисера Ніку, — зіграє грузинський актор Ніка Тавадзе, зеленоокий брюнет і майстер спорту з плавання, практично кожна роль якого викликає бурхливий захват на батьківщині й відзнаки за кордоном. Наприклад, за роль у фільмі «Рене їде до Голівуду» він отримав приз на Міжнародному кінофестивалі в Авенсі, Франція. У фільмі також задіяні журналіст і ведучий Микола Вересень, актори Крістіан Ульмен, Діто Цинцадзе, француз Жорж Каррафас, Ілка Зафірова, Вікторія Варлей, Петер Небенгауз та ін. Ведмідь Тіма - один з кращих акторів-звірів. Живе в Іспанії. Тіму виділяють його надзвичайні акторські здібності — він може, сидіти, обнімати людину, цілувати її і навіть ставати на коліна зі складеними у молитвеній позі долонями. Для повнометражного художньому фільмі «Урсус» Тіма став справжнім скарбом, розшукуваним у різноманітних агентствах Європи й Азії. Хоч за родословною він походить з Росії, знайшли його в Іспанії, де він живе вже певний час, разом зі своїм хазяїном дресирувальником Павлом Вякіним, виступаючи на приватних заходах. Тіма, до слова, нерозлучний із німецькою вівчаркою – Тузіком. Вони всюди ходять разом. Новаторство Для фільму робиться те, чого ніколи не робили. Оскільки це такий великий проект, то все робиться як в Голівуді. По-перше, знімається фільм про фільм, про те як він робиться. Кожного дня робиться від 200 до 700 фото. Є окремий оператор фільму про фільм. Матеріали про проект щоденно постяться в блог на сайті Кореспондент.net. В Україні такого ще не робили. Востаннє подібна практика була на зйомках «Гаррі Поттера», а започаткували її у 1999 році на «Володарі Кілець». Як правило, робляться репортажі від 1 до 5 днів. Буде також використовуватися сервіс YouTube, де викладатимуться шматки фільму та робитимуться відео конференції. Також буде зроблена маса різних роликів, зокрема комедійних. Звісно, голосним їх героєм буде Тіма. Крім того планується маса інтерв’ю. На Фейсбуці вже створена офіційна сторінка фільму. Ще 2 концептуальні, але рідкісні для України речі запровадить цей фільм. Крім того, що буде створений окремий сайт для фільму, буде зроблена інтерактивна гра, яку зможуть пограти всі. Вона триватиме від півроку до року. Сюжет простий: герой має дібратись з точки А до точки Б. В грі потрібно буде пройти шлях героїв фільму, зустрічаючи на шляху циган, терористів, наркоторговців. Їх потрібно буде оминати та не розсекретитися. Той, хто дійде до фіналу та набере найбільшу кількість балів, візьме участь в розіграші квитків на Берлінський кінофестиваль. В Україні подібна практика використовувалася один раз, і то не для кіно. А ще будуть тізери, постери і тому подібне. Адже творці фільму хочуть зробити те, чого в Україні ніколи ще не було. Знімальна група з Душею міста Закарпаття у стрічці Про враження знімальної групи словами кінокритика та журналіста Ярослава Підгори-Гвяздовського читайте за посиланнями нижче. Синевирська Поляна: Урсус, або Ати-бати, йшли знімати. Вихідний "На зйомках фільму «Урсус» - перший вихідний: у адміністрації – час оглянути локацій, у знімальної групи – поспівати на концерті, а у Тіми – відвідати місцеву колибу…" Урсус, або Ати-бати, йшли знімати – 17 "Синевир, Синь і Вир, дощ, плюс містика." Урсус, або Ати-бати йшли знімати – 18 "Ursus. Це латинська назва «кавказького бурого ведмедя» і не надто розповсюджена . Але чомусь група фільму «Урсус» зустріла її двічі за останній день. Містика та міфи йдуть пліч-о-пліч зі зі зйомками." Ужгород: Урсус, або Ати-бати, йшли знімати – 19 "Український Ужгород перетворився на румунське містечко. Дороги, замки, кав’ярні – декорації для фільму «Урсус», який перекочував в нове місто." Урсус, або Ати-бати, йшли знімати – 20 "Два ключових моменти фільму «Урсус» - еротична сцена між героями та фінал. Злети і падіння – як в житті…" Мукачеве: Урсус, або Ати-бати, йшли знімати - 21 "На своєму крайньому дні під час зйомок фільму «Урсус» ведмідь Тіма дав показовий виступ… в замку перед сотнею отетерілих відвідувачів." Ярина Денисюк для Мукачево.net З використанням матеріалів «Української Кіноасоціації» та офіційної сторінки стрічки «Урсус»