Вирізаємо геловінського гарбуза, або ж «Джека-ліхтаря» (ФОТО)

Цілком ймовірно, що ви вже вирізати такий атрибут осіннього свята урожаю, або ж «Дня усіх святих». Якщо так – то ви більші молодці, ніж кореспондент Мукачево.net, який таки вирішив втілити цю свою давню мрію. А якщо ні – то ось вам розповідь-інструкція про те, як самому вирізати геловінського гарбуза. По-перше, нам потрібен сам гарбуз. Купити цілого, помаранчево-жовтого гарбуза в Ужгороді – виявилося цілим квестом. Бо на маленьких азарчиках бабусі і жіночки із ближніх сіл (гарбуз штука важка – багато далеко не повезеш) продають вже нарізаним на шматки. На гарбузову кашу, гарбузовий суп-пюре, пиріг чи просто пекти у духовці. Тож, у пошуках цілого гарбуза ми поїхали на Централний «зелений» ринок. І знайшли! Щоправда, не відразу. Спочатку у вічі впадали сірого кольору гарбузи по 8 гривень за кілограм. І раптом знайшлася продавчиня, яка торгувала жовтими габбузами по 5 гривень за кг і мала їх два великі ящики. Вибрали. Наш обійшовся нам у 17 гривень. Докупивши свчку за 5 гривень, яка «обіцяє» горіти аж 18 годин, веземо все це добро додому і, як смерклося, беремося за ніж. На початку приготували кілька ножів, але виявилося, що достатньо одного тоненького гострого ножика фірми Tramontina, призначеного для нарызання сиру. Його секрет був у тому, що він тоненький, з гострим кінчиком і має дрібну пилочку уздовж всього леза. Цим ножем ми і проробили усеньку роботу. Перед початком, щоправда, створили собі на папері ескіз «обличя», яке має бути вирізане. Саме від того яким є обличчя залежить «емоція» вашого Джека-ліхтаря. Він може бути суворим, страшним, веселим, жалюгідним, наляканим, роздратованим, загалом, у Інтернеті повно готових ескізів. Наш вибір – обличчя так званого «кріпера», страховиська з комп’ютерної гри Minecraft. Розмітили кінчиком ножа крізь папір точки, на яких повинні сполучатися лінії різу і вперед! Спочатку зрізаємо «кришечку». Робити це краще ножем, який встромляєте у гарбуз вертикально із невеликим нахилом кінця леза досередини. І не намагайтеся зробити кришку круглою. По-перше - це важко, а по друге – складно буде повернути її у початкове положення. Намагайтеся вирізати правильний багатокутник. Вирізали. Тепер беремо ложку і виймаємо м’якоть із насінням. Не поспішайте їх викидати. Насіння можна висушити, підсмажити і полузати. Воно корисне і смачне. До речі, вирізати кришку згори треба, якщо ви ставитимете у гарбуз свічку. Якщо ж ви мате намір освітити свій виріб гірляндою, намотаною на скляночку (є й така практика) – краще «відкривати» гарбуз знизу. Вишкрібши серединку, починайте вирізати «обличчя». До того часу розмітка трохи потемніє і буде добре видно ключові точки різу. Виймайте вирізані шматочки – і на кашу їх. Разом із тим, що повишкрібаєте, розчищаючи «майданчик» під свічку. Ну і практично все. Запалюємо свічку, ставимо у гарбуз, закриваємо кришкою, милуємося, фотографуємося на пам’ять і чекаємо ночі Головіну. А у свято – ходимо по сусідах, лякаємо їх, вимагаємо солодощів і святкуємо якомога веселіше. Тримати увесь цей час гарбуз можна на підвіконні. І святково, і гарно, і весело.