Кожна людина залишає по собі слід на цій землі. Когось добре пам’ятають у селі, а декого – в районі. Хтось зумів відзначитися на рівні області, а дехто – в країні.
Спорт і футбол безпосередньо є тими чинниками, через які змогли реалізувати себе талановиті молоді люди. Талант ніколи не залишається непоміченим. Гравцями, які наділені даром Божим, ми захоплюємося, складаємо про них легенди. Вони збирають на стадіонах десятки, сотні тисяч уболівальників, а біля екранів телевізорів – десятки мільйонів. Але кожний з них колись починав із вуличного чи дворового футболу, а згодом захищав честь свого міста чи села. За кожним талановитим футболістом стоїть людина, яка вивела його у великий футбол. Здебільшого це не великі тренери, а звичайні любителі футболу, які організовують футбол на селі. Спливають роки, і про них часто забувають. Така доля у багатьох випадках спіткає тих, хто, не покладаючи рук, десятиліттями займається організаторською роботою у низових колективах.
На щастя, Іршавщині не загрожує втрата тих надбань, які збиралися більш ніж сотню років. Андрій Андрійович Савко зумів зібрати унікальні дані про зародження футболу на Іршавщині, про здобутки кожного населеного пункту району, про кращих футболістів, тренерів, арбітрів. Про ті особистості, дякуючи яким футбол на Іршавщині багато років прогресував. Андрій Андрійович зумів не тільки зібрати цікаві матеріали, але й опрацювати і видати чудову книгу «Спортивні сторінки Іршавщини. Футбол».
У книзі бачимо понад 150 фотографій із сімейних архівів жителів Іршавського району, які розповідають про наше минуле, друзів молодості, порядних, чесних, простих людей Іршавщини, через яких Україна пізнала цей благодатний край. Життя минає, однак воно продовжується в наступних поколіннях. І від того, яким воно буде, залежить від людей, які з любов’ю ставляться до своєї професії, до громадської роботи. У книзі Андрія Савка велика увага приділена громадським організаторам, тренерам, футболістам Іршавщини, які прославили не тільки себе, але й Іршавський район, наше Закарпаття, Україну на різних змаганнях найвищого рівня. Андрію Савку вдалося зібрати такі матеріали, знайти такі слова, які доносять до майбутніх поколінь Іршавщини (і не тільки) не лише професіоналізм гравців, а й їх людські якості, бо вони чесно і добросовісно, з великою самовіддачею служили своїй улюбленій справі.
Футболу на Іршавщині вже майже 100 років. Багатий історичний матеріал ми знаходимо у попередніх книгах Андрія Савка. Пройдуть роки, відійде в минуле й теперішнє покоління, але залишиться книга. Нащадки повинні знати і добре пам’ятати про колишню спортивну славу своїх батьків і дідів. Вони повинні продовжити ті традиції, які ось біля сотні років збирають і примножують на Іршавщині.
У книзі Андрій Савко розповідає про розвиток футболу як в Іршаві, Довгому, так і найвіддаленіших населених пунктах, таких як Підгірне, Гребля, Смологовиця, Крайня Мартинка, Чорний Потік. Андрій Андрійович подає біографії найкращих футболістів Іршавщини – Віктора Пасульки, Івана Гецка, Івана Леднея, Івана Шопи, Сергія Глеби, Федора Капустея, Михайла Ловски, Василя Радика, Івана Улинця, Івана Гнивка, Юрія Соломки, Михайла Квака, Івана Квака, Сергія Гозди, Миколи Фанти, Віктора Сочки, Михайла Масинця, Станіслава Сухана, Володимира Савка та Ганни Костроби.
У книзі «Спортивні сторінки Іршавщини. Футбол» ми бачимо кращих арбітрів, які проводили матчі чем-піонату району, області, країни: Петро Ломага, Іван Крайняй, Степан Лендєл, Юлій Керечанин, Василь Парада, Теодор Маргатич, Іван Поляк, Михайло Староста, Йосип Попюрканич, Іван Староста, Василь Попович, Василь Бабич, Юлій Карлович Керечанин, Микола Сочка, Володимир Мимріков, Михайло Полончак, Микола Мондик, Іван Попович, Михайло Семак, Володимир Малиновський, Володимир Жабур, Михайло Лялюк та багато інших. Велику увагу Андрій Савко приділив спортивним організаторам на селі. Добрими словами згадані Іван Феєр, Йосип Сільвай, Михайло Сенишин, Михайло Станинець із Арданова, Рудольф Принц, Віктор Горзов, Степан Урста, Петро Поп, Петро Горзов, Олесь Горзов, Петро Станко, Юрій Брунцвік, Карло Капітан, Павло Петер у Білках. У Дубрівці натхненно працювали Омелян Луцанич, Володимир Латишев, Сергій Майданик, Емеріх Петрище, Василь Боршош, Михайло Калинич, Євген Левринц, Іван Дикий, Михайло Корпош, Володимир Малиновський.
У Довгому футбол завжди був найулюбленішою грою. За всю футбольну історію Іршавщини 19 гравців виступали у професійних клубах. Із них шестеро – з Довгого. Іван Шопа, Іван Ледней, Федір Капустей, Михайло Квак, Іван Квак, Михайло Масинець. У народі кажуть: «Що посієш – те й пожнеш». У Довгому «щедро сіяли» Михайло Масинець-старший, Василь Саварин, Андрій Воскубеник, Василь Боднар, Іван Бабинець, Іван Шопа, Іван Пилип, Василь Трикур, Степан Гойс, Антон Золтан, Іван Михайлюк, Іван Саварин, Василь Сивуля, Михайло Попик, Іван Пальок, Василь Шопа, Іван Цимбал, Владислав Шітів, Вадим Романець. Ще однією футбольною столицею Іршавщини є Ільниця. Маючи потужний промисловий потенціал – шахту по добуванню бурого вугілля, Ільницький дослідний завод, машинобудівний завод та Закарпатський завод мастильного обладнання – Ільниця вже в 1951 році взяла участь у чемпіонаті області. Селище дало нашому футболу Віктора Пасульку, Івана Гецка, Івана Улинця, Сергія Гецка, Михайла Ловску, Івана Гнивка, Віктора Сочку, Володимира Савка. А допомагали становленню ільницького футболу Василь Ковбаско, Юрій Прокоп, Василь Лазорко, М’ячеслав Вишневський, Дмитро Ломага, Михайло Гецко, Андрій Уйгелі, Михайло Староста, Семен Скраль, Василь Козар, Іван Сочка, Михайло Бойко. На жаль, останні 20 років тут намітився затяжний спад футбольного життя.
У Заріччі добрим словом згадують Андрія Симчеру, Юрія Чурика, Василя Бабича, Михайла Бабича, Юрія Воробка, Юрія Марка, Михайла Булезу, Андрія Лендєла, Василя та Михайла Семаків, Юрія Зана. У Загатті біля витоків футболу стояли Василь Сочка, Віктор Шишін, Юлій Ваш, Андрій Шестак, Станіслав Шкіря, Михайло Гецко, Юрій Лендєл, Андрій Веждел. У Броді – Гейза Сейкельгіді, Михайло Ірш, Іван Огар, Михайло Ломага, Іван Бровдій, Василь Смерека, Петро Король. Та найбільший вклад по праву належить Андрію Вежделу. У Кам’янському – Микола Гречаник, Олексій Максим, Іван Гичка, Юрій Чегіль, Юрій Соломка, Валерій Гангур. У Приборжавському – Петро Кул, Юрій Білинець, Іван Сабадош, Йосип Фельцан, Михайло Ісак, Михайло Дзихор, Михайло Маюр, Федір Боднар, Павло Світлинець. У Кушниці – Василь Дочинець, Євген Горзов, Євген Копа, Ярослав Свистак, Іван Пітра, Іван Белей.
У книзі Андрія Савка згадані майже всі, хто докладав зусилля для становлення та подальшого росту футболу в районі. Книга «Спортивні сторінки Іршавщини. Футбол» – це пам’ять про розбудову футболу, пам’ять про тих, хто продовжував футбольні традиції, про тих, хто прославив Іршавський район далеко за його межами.
Праця Андрія Андрійовича Савка займе достойне місце поруч із такими футбольними літописцями краю як Василь Федак, Петро Крайняниця, Іван Жирош, Василь Гаджега. Титанічна робота з підготовки та друку книги була б неможливою без допомоги Олега Поповича, Олександра Манойленка, Василя Устича, Станіслава Сухана, Юрія Глеби, Павла Балоги, Ганни Белей, Степана Бобика, Павла Пірова, Юрія Марка, Юрія Сідора, Івана Кляпа, Андрія Прокопа, Івана Дикого, Олександра Улашина, Івана Войтовича, Віктора Барзуна, Володимира Горзова, Юрія Брунцвіка. Спасибі всім за такий чудовий подарунок.
Сьогодні в Іршаві відбудеться презентація книги «Спортивні сторінки Іршавщини. Футбол», тож сьогодні книга Андрія Савка побачить світ. У добру путь!
