Вже кілька років триває обговорення доцільності будівництва вітрових електростанцій у Карпатах, їх перспективу, користь чи шкоду. Сумніви екологів та заклики громади досі гальмували дії інвесторів, але вже у листопаді минулого року в мережі з’явилась інформація про початок будівництва основи Нижньоворітської ВЕС. Вже на цій стадії підприємство кардинально принесло шкоду природі.

На оприлюднених світлинах видно, що було знято рослинний покрив майже на 2 га землі. Поряд буде прокладено траншеї під кабелі, а під’їздні дороги зруйновані спецтехнікою.

Про шкоду вітряків писав і професор Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Бокотей. За його словами спорудження ВЕС на полонинах і хребтах завдасть значної шкоди екосистемі.

Та чи вартує цих втрат такий багатомільйонний проєкт?

Mukachevo.net поспілкувалось з енергетичним експертом Миколою Коломийченком.

— На скільки Закарпаття перспективне щодо ВЕС?

— Перспективність Закарпаття, як й будь-якого регіону України, для розміщення об'єктів відновлюваної енергетики визначають попередні дослідження. Що стосується ВЕС, то це мапа повітряних потоків, їх сила, потужність ефективність, місцерозташування, доступ до мережі тощо.

— Чому компанії обирають будувати ВЕС на важкодоступних, високозатратних щодо монтажу та доставки полонинах? На такий монтаж іде значний відсоток вкладень, збільшуються стартові затрати.

— Як правило, вибір інвестора ґрунтується на попередньо проведеній роботі, а саме: дослідженнях, ТЕО, проектній документації, бізнес-плану.

Цю роботу проводять спеціалізовані організації.

Бувають випадки, коли недостовірна інформація та недоброчесно підготовлена проектна документація приводили до провалів інвест-проєктів та подальшої недовіри до компетенції українських проєктантів та консультантів.

Як приклад, можна привести будівництво Іванківської ТЕС на біомаси, яке фінансував EBRD, на суму близько 16,5 млн.євро.

Попередня, передпроектна розробка та у подальшому проект, ТЕО не врахували ситуацію з складнощами паливного забезпечення ТЕС. Як наслідки, станція на сьогодні майже не працює, а інвестиції не повертаються.

Така сама ситуація зараз спостерігається й з реалізацією проєкта Боржавської ВЕС. Турецький інвестор доброчесно мав намір інвестувати гроші у сектор ВДЕ України. Деякі українські компанії та посадові особи вирішили заробити на цьому гроші. Були підготовлені попередні висновки щодо будівництва, вирішені патронатні питання на рівні уряду, отримані гроші, занесені де слід та стався форс-мажор. А саме, опір місцевого населення, екологів та ін. Таким чином, інест-проект під загрозою, а гроші турецькій стороні повертати доведеться. Та кому ж хочеться повертати гроші? Тому й задіюють адмінресурс. Від голови до п'ят.

— Питання, яке дійсно актуальне, чи стане Закарпатська область енергонезалежна, якщо спорудити тут, скажімо 500 МВт потужності ВЕС?

Звісно. Закарпатська область не стане енергонезалежною, завдяки будівництву 500 МВт. У вільному доступі є інформація щодо енергоспоживання кожного регіону України. Мають також значення пікові навантаження, коли всі споживачі максимально використовують електроенергію. Плюс фактор того, що заявлена потужність 500 МВт є максимальною за певних умов експлуатації електростанції. А саме, сили вітру, його стійкості та ефективності у часі.

Для того, щоб казати про якесь стале забезпечення, потрібно мати/будувати energy storage, тобто акумулювати енергію для її подальшого постачання.

Інше питання, що вся електроенергія, яка генерується чи то на Закарпатті, чи у іншій області потрапляє у єдину енергомережу, де відбувається балансування оператором, а вже тоді розподіляється по споживачам, відповідно до навантажень.

Інвестору не цікаво продавати електроенергію побутовому споживачу в селі біля вітрогенератора, адже ми платимо за спожиту вдома електрику лише 2 гривні 64 копійки за кВт. А гарантований покупець за "зеленим тарифом" купує по 9 євроцентів, тобто +- 4 гривні.

— По-простому, чи є таке поняття, як енергонезалежність регіону? Зараз в Україні діє єдина система енергомережі. Немає області чи району в яких була б своя закрита мережа.

— Є таке визначення, як регіональна енергетична політика. Це коли регіон чи область самі вирішують скільки, та якої саме енергії їм потрібно для підтримки життєдіяльності всіх верств населення, промисловості, бізнесу, соціальних сфери тощо. Вирішують, що вони мають на сьогодні та на перспективу розвитку регіону.

Вирішують, чи варто та які саме об'єкти генерації їм потрібні. Які необхідні мережі, які тарифи, умови підключення та порядок дій у разі надзвичайних ситуацій.

Такі енергополітики діють у Німеччині, Швеції, США та ін. Тобто, по факту Україна мусить централізовану енергосистеми у яку подаються залишки виробленої електроенергії або з якої бореться енергія у разі нестачі у регіоні. А також регіональні мережі зі своєю генерацію, системами розподілу, диспетчеризації, оперативним контролем та іншими факторами.

— Людям розповідають, що вітряки живитимуть електроенергією їхні села. Чи правда це?

— Живити енергією найближчі населені пункти цілком можливо. Для цього будуються окремі мережі, системи розподілу енергії, її обліку, диспетчеризації та обслуговування.

— Що для цього потрібно, щоб громада, яка дозволить встановити вітряки мала з цього енергетичний зиск?

— Скоріш за все, інвестор що будує ВЕС не погодиться на розподілену генерацію та створення smart мережі. Це додаткові інвестиції, відповідальність тощо. Та й в нас законом заборонено генерувати та постачати енергію одним власником. Тобто, системи розподіленої генерації, це вже зовсім інші інвест-проекти за якими зараз майбутнє. У всьому світі.

— Чи є на Закарпатті мапа потоків і сили вітру?

— Ні, наскільки мені відомо карти повітряних потоків регіонів України на сьогодні ще немає. Можливо, є спроба використовувати старі показники СРСP 60-70-х років минулого століття, але наскільки це коректно, мені невідомо. Є окремі місцеві локації, де проводилися дослідження. Над мапою зараз працюють, але це складна та трудоємка робота. Хоча й необхідна.

— Чому обов'язково дертися в гори, а не встановлювати ВЕС на відносних низовинах? Є достатньо низьких, легкодоступних гір, де можна встановлювати.

— Як я й казав, для ефективної роботи ВЕС потрібні декілька чинників. Не факт, що саме в горах вони мають найкращі показники. Якщо брати кількість ВЕС у світі по рельєфному місцерозташуванню, то на мою думку, гірські ВЕС не мають навіть й 5%.

— Цікаво, чи є перспективними в плані вітру низовини, скажімо, від Ужгорода до Мукачева і до Берегова?

— Щоб вирішити перспективність будь-якої місцевості для будівництва ВЕС потрібно провести дослідження, виміряти та отримати показники.

---

Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.

Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.

Дізнайся першим!

---

• Боржава
• полонина
• вес
• вітряки