Рівень Дунаю продовжує падати попри дощі в Румунії: гідрологи пояснили причину (ФОТО)

Попри значні опади, які випали в Румунії протягом останніх тижнів, рівень Дунаю продовжує знижуватися й наближається до одного з найнижчих показників за останні десятиліття.

За словами гідрологів, причина полягає не в погоді на території країни, а в сильній посусі, яка охопила майже весь басейн річки.

Дунай — друга за довжиною річка Європи і збирає воду з басейну площею майже 820 тисяч квадратних кілометрів, що охоплює території 19 європейських держав. Його водність значною мірою залежить від приток, які протікають через Німеччину, Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію та Сербію, ще до того, як річка входить на територію Румунії.

За даними фахівців, протягом останніх місяців більшість цих країн переживали послідовні хвилі спеки та значний дефіцит опадів. Посуха суттєво зменшила водність основних приток Дунаю, що нині позначається і на румунській ділянці річки.

Водночас ситуація в самій Румунії є протилежною: липень став одним із найбільш дощових за останні роки. У багатьох південних регіонах країни випало понад 100–150 літрів опадів на квадратний метр, однак цього недостатньо, щоб компенсувати нестачу води, яка надходить із верхньої течії.

Згідно з прогнозом Національного інституту гідрології та водного господарства Румунії (INHGA), витрата води Дунаю на вході до країни, на ділянці Базяш, найближчим часом знизиться приблизно до 1450 кубометрів за секунду. Це майже втричі менше за середній багаторічний показник липня, який становить 4750 кубометрів за секунду, і дуже близько до історичного мінімуму, зафіксованого у 1985 році, коли витрата становила 1400 кубометрів за секунду.

Надзвичайно низький рівень води вже впливає на судноплавство, водні екосистеми та виробництво електроенергії. На окремих ділянках утворилися піщані мілини, які зменшують глибину судноплавного фарватеру.

Для забезпечення роботи енергетичної системи в Чернаводі влада готує заходи, щоб підтримати достатній рівень води у Старому руслі Дунаю. Один із варіантів, який розглядається, — затоплення чотирьох барж у місці розгалуження рукава Бала та Старого Дунаю, аби частину води спрямувати до ділянки, що забезпечує роботу атомної електростанції.

Гідрологи прогнозують, що витрата води на рівні близько 1450 кубометрів за секунду збережеться орієнтовно до 10–12 серпня. Після цього, залежно від кількості опадів у верхній частині басейну Дунаю, насамперед в Австрії, у другій половині серпня можливе поступове збільшення водності річки.

Фахівці наголошують, що нинішня ситуація вкотре підтверджує загальноєвропейський характер Дунаю: рівень річки залежить від погодних умов у всьому її басейні, а не лише від опадів у Румунії. Тому навіть рясні дощі в країні не можуть компенсувати дефіцит води, спричинений посухою у державах, розташованих вище за течією.