Два дня, дорослі і діти носили і рівняли гравій. Кожен хотів долучитися до благоустрою дороги, тому гравій носили у будь-якій ноші. Про це розповів та поділився гарними світлинами з табору правозахисник Олег Григор'єв. За його словами саме через погану дорогу та болото місцеві діти не відвідували школу. — Я неймовірно гордий за ромів, що вони зрозуміли суть самоорганізації і починають робити самостійні кроки для облаштування безпечної соціальної інфраструктури, дотримання і підтримки своєї території в належному санітарному стані (на фото можна побачити яка була дорога до і після). Саме рухаючись у напрямку створення органів самоорганізації ромської громади, стане можливо перейти на інший рівень співпраці з місцевою владою, втілювати ініціативи щодо вирішення нагальних проблем громади. За великим рахунком, іншої альтернативи розвитку ромської громади просто немає, - зазначив правозахисник. Одна з причин, чому ромські діти не ходили до школи, дуже банальна - раніше замість дороги у них було болото, і батькам простіше було не пустити дитину, ніж тримати його потім голим будинку, стираючи єдиний комплект одягу. До речі, досвідом зі створення органів ромського самоврядування, яких вже налічується 5 в Закарпатті, зацікавилися і в інших областях. — Такими темпами і з таким ентузіазмом активні ромські громади швидше собі прокладуть дороги, ніж це зроблять Укравтодор і уряд Гройсмана, додає Олег Григор'єв. Нагадаємо, вони не єдині хто вже робив собі дорогу власними силами. Ось історія про те, як роми із с.Чомонин зібрались з силами і зробили дорогу у таборі. А тут гляньте, як закарпатське прикордонне село Велика Добронь стало прикладом самоорганізації для всієї країни.