"Людина народжується, і якщо їй щастить з дитинства, вона бачить життя тільки яскравим, тільки кольоровим, і просто самим - самимІ певно перше, що формує таку її думку - це краса навколишнього середовища, яку вона бачитьАле ж і справді, нас оточує дещо неймовірний світ, неосяжний людським оком та розумом. В минулому моєму пості я відкрив для Вас таємницю одного зачаровано-гарного місця, а сьогодні я хочу показати це місце зовсім протилежного боку. Переглянути фото можете в карусельці. Я тільки хочу сказати наступне: життя все і всіх роставить по своїх місцях. Ми отримаємо, що заслужили не треба нарікати на те, в чому винуваті самі, бо ж кожен пожинає ті плоди, які сам посіяв. Світ досить великий, щоб задовольнити потреби будь-якої людини, але занадто малий, щоб задовольнити людську жадібність і саме нам слід усвідомити, що навколишнє середовище - це ми з вами.Людство дивно переробляє природу в сміття, а потім дивується і ховається від різних вірусів та природних катаклізмів в своїх будинках, перебуваючи на самоізоляції від всього натурального (не цифрового) світу. Коли планета дає всі можливості людям бути разом, жити разом в дружбі і злагоді перш за все з самою планетою. Нам треба зрозуміти, що дорога, по якій ми ходимо кожного дня - це ми з вами. Невже ми хочемо бути ходячими сміттєвими баками? А виходить, що так і є. Залишилось так мало красивих і чистих місць на землі, а нам з вами чомусь і далі не терпиться взяти, викинути і забруднити частинку цнотливої природи своїми відходами, які ми не в силі донести до найближчого смітнику."Я не закликаю встати з дивану і зібрати сміття, яке можливо ніхто з вас і не кидав, та на майбутнє, чого б нам не в працювати в собі звичку прибирати за собою не тільки в своєму будинку, а й усюди, де б ми не були?